Науково-технічний прогрес. Стимулювання та фінансування
Науково-технічний прогрес (НТП) визнаний у світі найважливішим чинником розвитку економіки. У літературі (як вітчизняної, так і західної) його частіше пов`язують з терміном "Інноваційний процес".
Науково-технічний прогрес 20 століття справив значний вплив на соціальний розвиток населення багатьох країн. У середині століття - в період розвиненої кон`юнктури - набула популярності концепція загального добробуту, сформованого за принципами раціональної ефективності.
Як зазначав Джеймс Брайт (американський економіст), науково-технічний прогрес - це єдиний процес, здатний об`єднати техніку, науку, управління, підприємництво, економіку. Суть процесу - в отриманні та освоєнні інновації. Науково-технічний прогрес - явище багатоетапне, що починається з зародження нововведення і завершується його комерційною реалізацією. Таким чином, процес охоплює комплекс відносин, що включає споживання, обмін, виробництво.
Стимулювання розвитку та впровадження інновацій вважається найбільш динамічним інструментом управління, пов`язаних з впливом на інтереси всіх учасників процесу. В результаті вони (учасники) прискорюють науково-технічний прогрес не тільки за вказівками згори, але й у відповідності зі своїми власними переконаннями.
Стимулювання сприяє формуванню переваг при задоволенні соціальних і економічних інтересів підприємств, що освоюють, що розробляють інноваційне високоефективне обладнання.
При прискоренні процесу важливе значення надається формуванню органічної системи преміювання за результатами виробничої та науково-технічної діяльності. Стимулювання інноваційного процесу передбачає не тільки моральне або матеріальне заохочення. Разом з цим існує і система покарань, що припускає скорочення фондів оплати і соцрозвитку підприємств, що випускають малоефективну і застарілу продукцію.
Організація прискорення інноваційного процесу тісно пов`язана не тільки з розвитком техніки і науки, а й зі зміною відносин у соціально-економічному секторі.
Стимулювання НТП припускає застосування методів з управління природоохоронною діяльністю. За наявності встановлених нормативів плати за використовувані ресурси підприємства прагнуть до більш раціонального і комплексного їх застосування. У цьому випадку вигідніше використовувати особливі ресурсозберігаючі технології, витягуючи з кожної тонни ресурсів максимальний дохід. Крім того, встановлюються і певні нормативи по оплаті за шкідливі викиди в процесі виробництва. У зв`язку з цим, підприємства прагнуть застосовувати техніку, сокращающую забруднення. При цьому у разі перевищення встановлених норм щодо викидів з підприємства стягується підвищена плата.
Безсумнівно, науково-технічний прогрес немислимий без фінансування. При цьому формуються і використовуються спеціальні фонди, що сприяють стимулюванню НТП. У відповідності зі своєю економічною природою, вони (фонди) відносяться до громадських витратам виробництва. Вони є в деякому роді формою резервування і перенесення авансованих витрат на вартість готової продукції. Роль, яку відіграють фонди фінансування в процесі відтворення, наближена до ролі амортизаційних відрахувань. Їх застосування дозволяє компенсувати витрати на освіту, освоєння інновацій, а також застрахувати пов`язаний з цим ризик.
Безумовно, успіх науково-технічного прогресу в чому залежить від тієї позиції, яку займає наука в житті суспільства.
Як показує світовий економічний досвід, перехід до ринкової системи може бути успішним в умовах здійснення радикальних реформ в господарській сфері і великомасштабних змін до базисної економічній структурі.