Аналіз документів

Документ - це основний засіб закріплення інформації, фактів, процесів, явищ, проблем реальності чи розумової діяльності людини, яке здійснюється за допомогою спеціального носія (найчастіше - папери). Документальні джерела здатні утримувати досить різноманітну і унікальну інформацію про економічні, соціальні та інших явищах.

Аналіз документів необхідний для розкриття їх основного змісту. З цією метою застосовуються логічні побудови, прийоми та процедури, які найкращим чином здатні допомогти витягти необхідну інформацію з матеріалів.

Часто цікавить дослідника інформація присутня в документах в неявному вигляді, в тій формі і в такому змісті, які відповідають цілям створення цих паперів, проте це не завжди збігається із завданнями економічного дослідження. Аналіз документів спрямований на перетворення початкової інформації в ту форму, яка необхідна для роботи досліднику.

Аналіз документів залежить від багатьох факторів, серед яких наступні: умови, завдання і цілі проведеного дослідження-зміст самого тексту-кваліфікація і досвід дослідника, а також наявність у нього творчої інтуїції. Особистість, що займається дослідженням людини, також впливає на результат, оскільки даний метод вивчення джерел досить суб`єктивний.

Грамотна інтерпретація первинних (а особливо - вторинних) документів з метою вилучення з них цільової інформації можлива за допомогою застосування різних методів аналізу даних.

Основними типами аналізу є класичний (традиційний) і формалізований (або контент-аналіз). Вони істотно різняться між собою, однак не виключають, а доповнюють один одного, компенсують недоліки кожного окремо, допомагаючи економісту (маркетологу або іншого фахівця) отримати достовірну інформацію.

У більшості випадків метод аналізу документів застосовується при роботі з вторинними документами соціально-психологічної спрямованості.

Традиційний аналіз документів, по суті, являє собою ланцюжок логічних розумових побудов, які спрямовані на виявлення основного змісту досліджуваного матеріалу з конкретної точки зору, цікавою в певній економічній ситуації. Традиційний аналіз дозволяє досліджувати матеріал, знаходячи основні ідеї та думки, простежувати їх генезис, знаходити протиріччя, оцінювати їх з точки зору економічних, маркетингових та інших позицій і т.д. Такий вид дослідження здатний охоплювати найбільш істотні, глибинні сторони документів. Недолік методу - його суб`єктивність.

Зміст традиційного аналізу зводиться до відповіді на наступні питання: який вид, форма документа, його контекст, хто його автор, які цілі створення, наскільки надійний і достовірний джерело, яка оцінна цінність тексту т.д.

Розрізняють зовнішній і внутрішній традиційний аналіз. При зовнішньому - досліджується контекст документа та обставин, за яких він з`явився, визначається його вид, форма, місце і час складання, автор та ініціатор створення, цілі, достовірність та ін. При внутрішньому - аналізується зміст документа: виявляється рівень достовірності цифр і фактів, визначається компетенція автора, його ставлення до описуваних фактам і т.д.

Деякі документи через вузької специфікації вимагають використання особливих методів аналізу, таких як юридичний, психологічний і деякі інші.

Формалізований аналіз документів (У порівнянні з традиційним) спрямований на подолання суб`єктивності. Цей метод також називають контент-аналізом або кількісним методом. У цьому випадку при дослідженні виявляються такі властивості та ознаки матеріалу, які здатні ілюструвати найбільш істотні риси змісту. Однак потрібно враховувати, що не будь-який матеріал можна виміряти за допомогою формальних показників.

При контент-аналізі оперують тільки кількісними параметрами, тому розкриття матеріалу не може бути вичерпно повним. З його допомогою можна вивести ув`язнення, а отримані дані завжди буду носити характер узагальненості. Доцільно застосовувати даний метод у випадках, коли потрібна висока точність аналізу, якщо досліджується широкий за обсягом матеріал або вивчаються часто з`являються в матеріалах деталі.

Контент-аналіз застосовується для виявлення характеристик тексту, які найкращим чином здатні відобразити сторони досліджуваного об`єкта-для оцінки ефекту впливу тексту на аудіторію- для з`ясування причин, що призвели до його створення.