Аудиторська вибірка

Аудиторська вибірка - це застосування процедур аудиту менш ніж до 100% змісту статей сальдо рахунку або господарських операцій. При її формуванні аудитор може відбирати все (суцільна вибірка), специфічні або окремі елементи. Суцільна перевірка в багатьох випадках не є раціональною і доцільною. Тому найчастіше вона проводиться за приватним елементам.

При визначенні відповідного методу відбору елементів для аналізу аудитор повинен правильно оцінити поставлені перед ним цілі, генеральну сукупність і обсяг майбутньої вибірки.

Вибірка в аудиті складається з таких етапів:

1. визначення методу отбора;
2. визначення обсягу, отримання виборкі;
3. виконання основної аудиторської процедури по відношенню до відібраного матеріалу;
4. аналіз результатів, їх поширення на генеральну сукупність.

Починається аудиторська вибірка з визначення ділянки обліку і конкретних завдань, які необхідно вирішити саме на цьому ділянки. Зазвичай такими цілями є виявлення порушень, які можуть вплинути на достовірність звітності (фінансової, бухгалтерської).

Перевіряється обов`язкове виконання всіх процедур контролю, таких як правильність складання первинних документів (Договорів, рахунків, накладних тощо), погодження з керівництвом всіх проведених господарських операцій, супроводжуваних витрачанням коштів на придбання матеріальних цінностей, зазначених у документах. Аудитор повинен встановлювати ступінь своєчасності і повноти відображення операцій у фінансовій та бухгалтерській звітності.

Генеральна сукупність - це всі документи або господарські операції, які необхідно перевірити. Аудиторська вибірка є основою для аналізу всієї сукупності фінансової документації. За результатами даного аналізу надалі формується аудиторський висновок. Якщо вибірка робиться з документів за перше півріччя, то і висновки будуть поширюватися, відповідно, на генеральну сукупність документів за цей період (а не за весь фінансовий рік).

Метод, за допомогою якого проводиться аудиторська вибірка, визначається за допомогою прийому стратифікації. Під нею розуміють процес розбивки генеральної сукупності на подчастей (подсовокупности), які складаються з елементів, що мають властивість однорідності (які мають спільні характеристики).

При визначенні обсягу вибірки, необхідно враховувати її ризик, рівень допустимих та очікуваних помилок.

Ризик вибірки означає, що висновок аудитора, засноване на ній, може відрізнятися від такого, зробленого на основі аналізу повної генеральної сукупності.

Допустимої помилкою називається можливе максимальне спотворення даних у генеральній сукупності, виражене у грошовому еквіваленті, яке не призводить до суттєвого спотворення звітності. Допустимий розмір помилки визначається при плануванні аудиту.

Очікуваної помилкою називають прогнозовану аудитором, яка має бути присутня в загальній сукупності.

Аудиторська вибірка повинна бути представницької (репрезентативною), що означає, що будь-який елемент генеральної сукупності може мати можливість (рівну ймовірність) потрапити у вибірку.

Основними методами є наступні: випадкового, безсистемного та системного відбору.

Вибіркове аудиторське дослідження завершується проведенням аналізу виявлених при перевірці відхилень і їх розповсюдженням на генеральну сукупність. Абсолютно представницька вибірка практично неможлива, завжди є ймовірність того, що за результатами дій, проведених фахівцем, через аудиторського ризику буде складено неправильна думка.