Структурно-функціональний аналіз Толкотта Парсонса

Сучасна соціологія характеризується співіснуванням різних концепцій соціального знання. Наступність соціологічних ідей на даний момент складає базис самого розвитку навчань про соціум. Значний внесок у цей прогрес внесла концепція - структурно-функціональний аналіз Парсонса, яку видатний американський учений сформулював в середині минулого століття. Сьогодні Толкотт Парсонс визнається в науковому світі в якості одного з класиків соціологічної науки. Він створив розгорнуту концепцію - функціональний аналіз, що являє собою необхідний методологічний інструмент соціологічного пізнання сучасного світу у всьому його різноманітті.

У центрі даної концепції стоїть поняття системності, саме з ним асоціюється весь комплекс ідей і проблем, що знаходяться в предметної області дослідження питань соціальної рівноваги, конфлікту, консенсусу і еволюції суспільства як системи.

Вперше Парсонс зачіпає функціональний аналіз як методологічний ресурс, досліджуючи теорію Хендерсона-Парето, де головне місце відводилося питань економіки та її ролі в еволюції суспільства. Потім ця тема була продовжена Шумпетером, який підійшов до аналізу економіки саме з точки зору її системного характеру.

Узагальнюючи висновки вчених, Парсонс приходить до переконання, що системність сама по собі не може об`єктивно пояснити соціальні тенденції, тому необхідно в системний аналіз включати і компоненти дослідження соціальних функцій. Так і народилося це комплексне теоретичне освіта - «структурно-функціональний аналіз». Сутність його полягає в универсалізмі підходів до дослідження закономірностей і тенденцій, які спостерігаються в сучасній соціального життя.

Абсолютно новим у цій теорії було дослідження кібернетичних аспектів суспільства як «системи культурних символічних значень». Кібернетичний метод дав можливість більш предметно розібратися з досі практично незвіданими проблемами стабільності та ентропії суспільства.

Обґрунтований Парсонсом функціональний аналіз дав можливість і по-новому поглянути на популярну тоді проблему соціального конфлікту. Справа в тому, що поширення позитивізму і його методів створювало однобічність і протиріччя в трактуваннях категорій стабільності і конфлікту. Тому і було поставлено питання про співіснування в суспільстві хаосу і порядку як діалектичних сторін суспільного життя. Розвивав тоді теорію конфлікту Льюїс Козер - американський економіст і соціолог, по суті, доповнив ідею Парсонса, стверджуючи, що суспільство не вичерпує однієї стабільністю всіх можливих своїх станів. Цей висновок став особливо значущим при обґрунтуванні тенденцій розвитку економіки, яка переживала процеси циклічних змін своїх станів - періоди криз змінювалися періодами відносної економічної стабільності. Тому функціональний аналіз в економіці і сьогодні виступає як необхідний методологічний прийом дослідження економічних процесів, особливо в галузі оцінки ймовірності ризиків, макроекономічного прогнозу та інших.

У теорії Парсонса одиницею аналізу виступає конкретна дія індивіда, а не абстрактне суспільство в цілому. Такий принципово новий підхід давав можливість аналізувати соціум не з точки зору індивідуальних рис людини, що було прийнято в психології, а з точки зору розгляду поведінки індивіда в конкретній ситуації. За Парсонсу - соціальна дія являє собою локалізоване в часі і просторі поведінку, яка зумовлене виконанням людиною в навколишньому соціумі певних функцій. У контексті даних функцій може відбуватися перетин самих різних структур, соціальних механізмів, ціннісних і культурних систем, і всі вони будуть впливати на поведінку людини і виконання ним соціальних функцій.

Цей, абсолютно оригінальний підхід, який передбачав функціональний аналіз, і його нова методологічна парадигма заклали основи та майбутньої європейської соціології. Відомими продовжувачами ідей Парсонса тут виступили Макс Вебер, Вільфредо Парето, Роберт Міхельс.

В цілому, хоча теорія Парсонса містить в собі деякі абстракції і елементи формалізму, вона продовжує залишатися досить популярною і практично затребуваною при аналітичному дослідженні сучасного суспільства.