Соціологія Культури

Соціологія культури - це самостійна дисципліна суспільного характеру, яка до цього часу має ряд невирішених теоретичних, методологічних і практичних проблем.

Перш за все, самі дослідники виявляють невизначеність обсягу головного поняття дисципліни - «культура». Воно є практично всеосяжним, а його межі розмиті настільки, що цим поняттям може бути описано практично будь-який прояв суспільного життя. При цьому розуміння предмета, який досліджує соціологія культури, може змінюватися в залежності від трактування терміна «культура», різноманіття методологічних і теоретичних орієнтацій, які вибираються для проведення певного дослідження.

Ця дисципліна стала однією з вельми впливових напрямів західної культурологи ХХ століття, яке було введено соціологію М. Адлером.

Культурне і соціальне стало розумітися як співвідношення цілого і його складової частини. На думку Л. Уайта культура повинна була розглядатися як аспект всіх можливих соціальних взаємозв`язків, тому соціологія не може відокремлювати культурне від соціального.

При вивченні культури з точки зору соціології важливим є визначення підходу, виділення діяльного або ціннісного компонента, які дозволяють об`єднувати окремі елементи культури в систему, проводити аналіз даних на різних ієрархічних рівнях, застосовуючи методи обох наук.

Самими значущими представниками соціології культури, роботи яких послужили вирішенням важливих методологічних і теоретичних питань в даних областях, були М.Вебер і А.Вебер, Т. Парсонс, Леслі Уайт, Р. Мертон, А.Моль та ін.

Культура - це і процес, і об`єкт дослідження, яким займається соціологія культури. Культура є особливим якісним станом суспільства, якому властиві певні матеріальні і духовні показники розвитку (виробництва, науки, мистецтва, освіти, спорту, охорони здоров`я, соціальної захищеності громадян, права, політики і т.д.)

Для того щоб розуміти більш чітко всі моменти, яких стосуються досліджувані дисципліною проблем, потрібно розуміти, що вона являє собою специфічну галузь знань, що знаходиться на стику двох областей: соціології та культури. Звідси випливає, що вивчає соціологія культури закономірності розвитку самої культури, форми прояви її закономірностей у діяльності людей.

Існує кілька підходів, в рамках яких соціологія культури досліджує свій об`єкт. В одну групу об`єднуються підходи, які тяжіють до опису культури в її статиці. В рамках цієї групи виділяються такі групи теорій як предметна, ціннісна (аксіологічна), символічна, текстова (семіотична) теорії.

Другу групу складають походи, які описують динаміку культури. Їх можна визначити як діяльні, ігрові, комунікативні, технологічні теорії. До третьої групи відносяться теорії, які називають суб`єктними (акцентують увагу на носіях культурної активності) і діалогові (відповідають на питання, яким чином культура самоорганізується).

Всі перераховані теорії та підходи існують у взаємодії і один одного доповнюють.

Соціологія культури вивчає суперечливі тенденції і фактори, які впливають на генезис культури і загальну картину культури з точки зору розвитку суспільства. Складають це знання окремі пласти складних і залежать один від одного елементів: творчої діяльності і способів («технологій») діяльності людей- створення, збереження, засвоєння і трансляція ідей, уявлень, культурних ценностей- аналіз культурних явищ і т.п.

У культурному контексті соціології вивчає стійкі і повторювані форми відносин людей в рамках соціальних спільнот, динаміку розвитку складаються культурних відносин, що дозволяє судити про ступінь розвитку суспільних відносин і культурному прогресі або ж регрес.