Коли закінчиться українська антитерористична операція

Розпад СРСР, спочатку відбувся досить мирно, привів до появи на території величезної країни численних «гарячих точок». Міжнаціональні конфлікти, оперативно пригнічувані радянською владою з використанням всіх засобів державного апарату, раптом стало нікому «гасити», більше того, їх основне джерело - рухи і партії націоналістичного спрямування - у багатьох новоутворених країнах стали елементом політичного апарату і оплотом державности. Після трагічних подій у Нагірному Карабаху, Абхазії, Придністров`я, Таджикистані, Чечні, Дагестані, Грузії, Киргизії та багатьох інших пострадянських регіонах, настала черга України. Тут почалася так звана «антитерористична операція», за своїми масштабами небачена, якої, можливо, належить затьмарити багато локальні війни двадцятого і початку двадцять першого століть.

Передісторія

Україна історично розділена за чільним в різних регіонах політичним та історичним симпатіям. Однак, крім «бандерівської» і «ватніческой» ідеологій, існують економічні фактори, що впливають на хід подальшого розвитку держави. Президент Янукович, усвідомлюючи цю обставину, довго вагався, вибираючи вектор руху ввіреній йому країни. Завдання у нього була непроста: слід було визначити, що вигідніше в макроекономічному сенсі - устремління на Захід, що обіцяє дуже далекі перспективи долучення до загадковим для багатьох громадян України «європейським цінностям», або цілком реальне торгово-промислове співробітництво з Російською Федерацією. Утруднявся вибір ще і вкрай жорсткими умовами, заданими країнами ЄС: «На двох стільцях всидіти неможливо, а хто не з нами, той проти нас!» У кінцевому рахунку Віктор Федорович впав у розгубленість, силу застосовувати проти добре організованого Майдану не наважився, і був повалений.

Початок

Стверджувати, що Донецьк і Луганськ живили до свого усуненому і втік президенту які-небудь ніжні симпатії, може тільки вкрай наївний спостерігач. Однак сам той факт, що до влади прийшли представники лише однієї політичної сили, які не вважають за потрібне прислухатися до інших думок, викликав певний ремствування. Після відокремлення Криму та входження його до складу РФ виник прецедент, що передвіщає швидкий і повний розвал країни. 7 квітня почалася антитерористична операція на сході України. Назва цієї військової акції передбачало створення певного образу супротивника. І військовослужбовцям, і власному населенню, і міжнародної громадськості внушалась думка про те, що воювати доведеться з нечисленними групами найманців і бандитів, більша частина яких прибула з-за російського кордону. У цьому випадку перемога очікувалася гарантована, швидка і майже безкровна. Дуже скоро кожен тверезомисляча людина, що має схильність до аналізу подій, почав розуміти хибність (в кращому випадку) або злочинність (у гіршому) такого підходу до залагодження конфлікту, визнаного комітетом Червоного Хреста «неміжнародних».

Питання легітимності

Антитерористична операція була оголошена виконуючим обов`язки Президента України Турчиновим. Він і його соратники прийшли до влади приблизно настільки ж законним чином, як і партія більшовиків у 1917 році. У країні стався переворот, названий революцією, але не володіє її головною ознакою - зміною суспільно-економічної формації. Документ, підписаний ТВО президента, в своїй назві містив виразу «консолідація», «припинення протистояння» і прямо вказував на місце, в якому виникла головна загроза нової влади: Донецька та Луганська області. Значна частина населення очікувала виборів, на яких люди зможуть обрати легітимного президента, що виражає хоча б у якійсь мірі їх погляди.

АТО після виборів

Вибір був небагатим. Орієнтуватися тим, хто прийшов на дільниці 25 травня, припадало на зовнішній вигляд кандидатів і ту репутацію, яку вони встигли набути за свою попередню кар`єру. Взяли участь у плебісциті громадяни у своїй більшості порахували найбільш благообразним образ Петра Порошенка, покладаючи надію на його здоровий глузд і ділової передбачуваний підхід до вирішення збройного протистояння. Райдужні очікування не виправдалися, антитерористична операція продовжилася з ще більшою жорстокістю.

Сумнівні успіхи

Жалюгідний стан збройних сил України нерозривно пов`язане з економічним станом цієї країни. Незважаючи на зусилля з підтримки бойового духу і природне перевагу вогневої потужності і кількості техніки регулярної армії над військом, успіхи носять спорадичний характер, а втрати перевищують всі мислимі норми. Кількість збитих літальних апаратів давно обчислюється двозначною цифрою, а спаленої бронетехніці рахунок не ведеться вже давно. Про втрати особового складу населенню України доводиться судити за непрямими ознаками, вони ховаються і занижуються. Гине мирне населення, визнана приблизно тисяча невинних жертв (у тому числі діти), а скільки їх насправді - встановити складно. Бомбардуваннями і артобстрілами руйнуються будинки та соціальні об`єкти. Простежується загальна тенденція до того, що антитерористична операція в Донецькій області все більше набуває каральний характер. Втім, і в Луганській теж.

Перспективи

Чеченська війна була для Росії страшним потрясінням. Приблизно один відсоток населення найбільшою в світі країни виявився незадоволений існуючим економіко-політичним становищем, значна його частина була налаштована на вихід зі складу РФ. Українська антитерористична операція проводиться в умовах куди більш критичних. Незгода з внутрішньою і зовнішньою політикою нинішнього керівництва в тій чи іншій мірі виражає чимала частина народу, а в зоні бойових дій живе від 4 до 5 відсотків всього населення, при цьому ресурсна база України несумірно біднішими. Солдати, що б`ються за єдність країни, відчувають нестачу в усьому, від горезвісних бронежилетів до їжі. Оголошена нова мобілізація. Скільки ще триватиме антитерористична операція? Росія приймає біженців, їх уже сотні тисяч ...