Міжгалузевий баланс. Модель міжгалузевого балансу. Завдання міжгалузевого балансу

Про планування сказано достатньо. Незалежно від нашого ставлення до цього процесу, ми весь час стикаємося з необхідністю зіставляти свої сили зі своїми бажаннями. І якщо в житті одного-двох чоловік можна і помилитися з планами, то на економіці держави, а то й цілого союзу держав, невірно співвіднесені витрати з прибутком можуть позначитися катастрофічно. Тому в сучасній економіці міжгалузевий баланс зі своєю деталізацією виробництва товарів і послуг посідає провідне місце.

Балансова модель - що це?

Економіко-математичне моделювання систем і виробничих процесів активно використовує так звані балансові моделі, засновані на зіставленні та оптимізації наявних ресурсів. З точки зору математики, балансовий метод передбачає побудову системи рівнянь, які описують умови рівності між виробленою продукцією і потребою в цих товарах.

Досліджувана група найчастіше складається з декількох економічних об`єктів, частина продукції яких споживається всередині, а частина виводиться за її рамки і сприймається як «кінцевий продукт». Балансові моделі, які використовують поняття «ресурс», а не «продукт», дають можливість керувати оптимальним витрачанням ресурсів.

Що дає модель

Метод міжгалузевого балансу - один з найважливіших елементів економічної аналітики. Він являє собою матрицю коефіцієнтів, що відображають витрачання ресурсів за заданими напрямками використання. Для проведення розрахунків складається таблиця, осередки якої заповнюються нормативами прямих витрат на виготовлення одиниці продукції.

В силу складності системи використовувати реальні показники якогось одного підприємства не представляється можливим. Тому коефіцієнти (нормативи) розраховуються на так звану «чисту галузь», т. Е. Таку, яка об`єднує всі виробничі підприємства без оглядки на відомчу підпорядкованість або форму власності. Це створює суттєві проблеми при підготовці інформаційної складової для моделі економічних систем.

Нобелівська премія за модель

Вперше про необхідність знайти баланс виробництва між різними галузями запропонували радянські економісти, які вивчали статистичні показники розвитку народного господарства за 1923-1924 роки. Перші пропозиції містили лише інформацію про якість зв`язків між виробничими галузями і про використання виробленої продукції.

Але реального практичного застосування ці ідеї не знайшли. Через кілька років економіст В. В. Леонтьєв сформулював важливість міжгалузевих зв`язків в економіці. Його робота була присвячена створенню математичної моделі, дозволяла не тільки аналізувати поточний стан економіки держави, а й моделювати можливі сценарії розвитку.

Міжгалузевий баланс отримав в світі назву методу «витрати-випуск». А в 1973 році вчений був удостоєний Нобелівської премії з економіки за розробку прикладної моделі міжгалузевого аналізу.

Як використовувалася модель

Вперше модель міжгалузевого балансу Леонтьєв застосував для аналізу стану економіки США. До того часу теоретичні постулати придбали форму реальних лінійних рівнянь. Цей розрахунок показав, що коефіцієнти, запропоновані вченими в якості показників взаємозв`язків між галузями, досить стабільні і постійні.

Під час Другої Світової війни Леонтьєвим був проаналізований міжгалузевий баланс економіки гітлерівської Німеччини. За результатами цього дослідження американські військові визначили стратегічно значимі цілі. А по закінченні війни якість і обсяг Ленд-лізу знову-таки визначався на базі інформації, отриманої через модель міжгалузевого балансу Леонтьєва.

У Радянському Союзі таку модель будували 7 разів, починаючи з 1959 року. Вчені припускали, що протягом п`яти років економічні зв`язки можна вважати стабільними, тому і всі умови вважалися статичними. Тим не менш, методика не отримала найширшого розповсюдження, т. К. На взаємозв`язку виробничих галузей більшою мірою впливала політична кон`юнктура. Реальні ж економічні зв`язки розглядалися як другорядні.

Суть поняття

Модель міжгалузевого балансу - це визначення взаємозв`язків між випуском продукції в одній галузі і витратами і споживанням товарів усіх галузей, задіяних у виробництві цієї продукції. Наприклад, для видобутку вугілля необхідні сталеві інструменти- в той же час для виплавки сталі потрібне вугілля. Так ось, завдання міжгалузевого балансу полягає в тому, щоб знайти таке співвідношення вугілля і сталі, при якому економічний результат буде максимальним.

У більш широкому розумінні можна говорити, що за результатами побудованої моделі можна визначати ефективність виробництва взагалі, знаходити оптимальні методи ціноутворення і виявляти найбільш значущі фактори економічного зростання. Крім того, цей метод дозволяє займатися прогнозуванням.

Основні завдання

• Структуризація процесів відтворення, виходячи з матеріально-речового складу галузевих ресурсів.
• Ілюстрація процесів випуску продукції та її розподілу.
• Детальне дослідження виробничого процесу, створення товарів і послуг, накопичення доходів на рівні галузей економіки.
• Оптимізація виявлених суттєвих факторів виробництва.

Для методу «витрати-випуск» визначені аналітична та статистична функції. Аналітична дозволяє прогнозувати динамічні процеси розвитку галузей і економіки в цілому-моделювати ситуації, змінюючи різні дані і показники. Статистична функція забезпечує перевірку узгодженості інформації, що надходить з різних джерел - від підприємств, регіональних бюджетів, податкових служб і т. Д.

Математичний вигляд моделі

З точки зору математики, балансова модель - це система диференційованих рівнянь (і не завжди лінійних), які відображають умови рівноваги між виробленої в галузі сукупної продукцією і потребою в ній.

Моделі економічних систем найчастіше представляються у вигляді таблиці (див. Рис.). У ній сукупний продукт поділяється на 2 частини: внутрішній (проміжний) і кінцевий. Народне господарство розглядається як система з n чистих галузей, кожна з яких виступає в ролі виробляє і споживає.

Квадранти

Міжгалузевий баланс Леонтьєва розділений на чотири частини (квадранта). Кожен квадрант (на рис. Вони позначені цифрами 1-4) має своє економічне зміст. У першому відображаються міжгалузеві матеріальні зв`язки - це свого роду шахматка. Коефіцієнти, розташовані на перетині рядків і стовпців, позначаються XY і містять інформацію про потік продукції між галузями. Х і Y - номери галузей, які виробляють і споживають продукцію. Позначення х23, наприклад, слід трактувати так: вартість засобів виробництва, випущених в галузі 2 і спожитих у галузі 3 (матеріальні витрати). Сума всіх елементів першого квадранта являє собою річний фонд відшкодування матеріальних витрат.

Другий квадрант являє собою сукупність кінцевої продукції всіх виробничих галузей. Кінцевим називається продукт, який виходить за рамки виробничої сфери в область кінцевого споживання і накопичення. Розгорнута схема балансу ілюструє напрями використання такого товару: суспільне і приватне споживання, накопичення, відшкодування і експорт.

Третій квадрант описує національний дохід. Він являє собою суму чистої продукції (оплата праці та чистий дохід галузей) та фонду відшкодування. А в четвертому відображена інформація про кінцевий розподіл. Він знаходиться на перетині стовпців другого і рядків третього квадрантів. Ця інформація необхідна для розуміння формування системи доходів і витрат населення країни, джерел фінансування, витрат невиробничої сфери і т. Д.

Відзначимо, що загальний підсумок другого, третього і четвертого квадрантів (кожного окремо) повинен бути рівний створеному за рік продукту.

Система рівнянь

Незважаючи на те що валовий суспільний продукт формально не входить до складу жодної з перерахованих вище частин, він все ж таки присутня в балансі. Стовпець, який знаходиться праворуч від другого квадранта, і рядок, розташована під третім, відображають валовий суспільний продукт. Інформація, отримана з названих елементів, дозволяє перевірити правильність заповнення всього балансу. Крім того, з її допомогою можна скласти економіко-математичну модель.

Позначивши валовий продукт галузі через Х з індексом, відповідним номером цієї галузі, можна сформулювати два основних співвідношення. Економічний сенс першого рівняння зводиться до наступного: сума матеріальних витрат будь-якої гілки господарства та її чистої продукції дорівнює валовому продукту описуваної галузі (стовпці).

Друге рівняння міжгалузевого балансу показує, що сума матеріальних витрат споживають якийсь товар і кінцевий продукт тієї чи іншої сфери являють собою валову продукцію галузі (рядки балансу).

Кінцевий вигляд системи рівнянь

З урахуванням усіх названих формул, в модель вводяться такі поняття:

• матриця коефіцієнтів прямих витрат А = {ау} ;
• вектор валової продукції Х (стовпець) ;
• вектор кінцевої продукції У (стовпець).

Модель в матричної формі буде описана співвідношенням:

X = AX + Y.

Залишилося тільки нагадати, що баланс складається як в натуральних величинах, так і в грошовому вимірі.