Наукове пізнання і його особливості

Людина з самого моменту своєї появи на світ прагне пізнати світ. Робить він це різноманітними шляхами. Одним з найвірніших способів зробити те, що відбувається в світі зрозумілим і відкритим є наукове пізнання. Поговоримо про те, чим же воно відрізняється, наприклад, від ненаукового пізнання.

Найперша особливість, якою володіє наукове пізнання - це його об`єктивність. Людина, прихильний до наукових поглядів, розуміє, що все в світі розвивається незалежно від того, подобається нам це чи ні. Приватні думки й авторитети нічого з цим вдіяти не можуть. І це чудово, тому що неможливо собі уявити іншу ситуацію. Світ би просто опинився в хаосі і навряд чи зміг би існувати.

Інша відмінність наукового пізнання - це спрямованість його результатів у майбутнє. Не завжди наукові відкриття дають одномоментні плоди. Багато хто з них піддаються сумніву і гонінням з боку особистостей, які не хочуть визнати об`єктивності явищ. Проходить величезна кількість часу, поки істинне наукове відкриття визнається таким, що відбувся. Длаеко ходити за прикладами не треба. Досить згадати долю відкриттів Коперника і Галілео Галілея щодо тіл сонячної Галактики.

Наукове і ненаукове пізнання завжди знаходилися в протиборстві і це визначило ще одну особливість наукового пізнання. Воно обов`язково проходить такі етапи, як спостереження, класифікація, опис, експеримент і пояснення досліджуваних природних явищ. Іншим видам ці етапи не притаманні зовсім або ж вони присутні в них розрізнено.

Наукове пізнання і наукове знання мають два рівні: емпіричний і теоретичний. Емпіричне наукове пізнання полягає в дослідженні фактів і законів, встановлюваних шляхом узагальнення та систематизації тих результатів, які виходять шляхом спостережень і експериментів. Емпіричним способом виявлені, наприклад, закон Шарля про залежність тиску газу і його температури, закон Гей-Люссака про залежність обсягу газу і його температури, закон Ома про залежність сили струм від його напруги і опору.

А теоретичне наукове пізнання більш абстрактно розглядає природні явища, тому що має справу з об`єктами, які в звичайних умовах спостерігати і вивчати неможливо. Таким шляхом були відкриті: закон про всесвітнє тяжіння, про перетворення одного виду енергії в іншу і його збереженні. Так розвивається електронна та генна інженерія. Цей вид пізнання заснований на побудові в тісному зв`язку один з одним принципів, понять, теоретичних схем і логічних наслідків, що випливають з вихідних тверджень.

Наукове пізнання і наукове знання добуваються в ході спостережень і експериментів. Експеримент відрізняється від спостереження тим, що у вченого з`являється можливість ізолювати досліджуваний предмет від зовнішнього впливу, оточуючи його спеціальними, штучно створеними умовами. Експеримент може існувати і в уявному вигляді. Це відбувається тоді, коли неможливо вивчати об`єкт через дорожнечу і складності необхідного обладнання. Тут використовується наукова моделювання, в хід пускається творчу уяву вченого, який висуває гіпотези.

Наукове і ненаукове пізнання завжди крокують поруч. І хоча вони, найчастіше, знаходяться в протиборстві, потрібно сказати про те, що перше неможливо без другого. Не можна уявити собі сучасну науку без допитливого народного розуму, який придумував міфи, вивчав явища в ході життєвої практики, залишив нашому поколінню безцінну скарбничку народних мудростей, в яких укладено здоровий глузд, що допомагає нам керуватися в житті. Велика роль у пізнанні світу відводиться і предметів мистецтва. Наскільки різноманітна життя, настільки різноманітні і способи пізнання її законів.