Політична реклама

Політична реклама - це поширення певної інформації про політичні партії, об`єднаннях, громадських і державних організаціях, органах державної влади та громадян, які беруть участь у діяльності політичного характеру. До громадськості доносяться ідеї, програми, відносини за допомогою різних засобів. Поширення політичної інформації почалося з того моменту, як з`явилася держава. У той момент влади стало необхідно вступити в комунікацію (спілкування) з населенням з метою отримання від нього допомоги. Таким чином, через інформацію державі було зручно впливати на поведінку своїх громадян.

Політична реклама, будучи системою специфічних комунікацій, покликана змінити поведінку і свідомість людей відповідно до цілей, переслідуваними рекламодавцем.

Структура даного специфічного поширення інформації включає в себе:

1. Суб`єкт. Під цим визначенням слід розуміти політичні рухи (об`єднання, партії), претендентів на виборні посади.
2. Об`єкт. У даному випадку мається на увазі цільова аудиторія (Виборці).
3. Предмет - особистості лідерів партій, рухів, об`єднань, передвиборні програми та інше.
4. Мета. Політична реклама може проводитися для формування громадської думки. Метою може бути і прихід до влади за допомогою заняття виборної посади.
5. Завдання. У даному визначенні часто використовуються конкретизовані цілі.
6. Засоби. До них відносять публікації і передачі в ЗМІ, плакати, кліпи, листівки, теледебати, зустрічі з цільовою аудиторією (виборцями). Невід`ємними формами поширення політичної інформації стали фотографії, мультфільми, карикатури. Досить популярними є і радіопередачі. Вельми поширена сувенірна продукція як форма донесення політичної інформації.
7. Зворотні і прямі зв`язки. Наявність даних елементів передбачає проведення опитувань громадської думки, дослідження відносин до претендента і його агітації та інше.

Будучи комунікаційною структурою з психологічної точки зору, політична реклама включає три основних компоненти. Першим є когнітивний (пізнавальний) елемент. Він дає споживачеві нову інформацію. Другим вважається елемент афективний. Він формує потрібне емоційне ставлення. Третім вважається регулятивний компонент, покликаний спонукати до певних дій.

Особливості політичної реклами слід розглядати спеціально, однак враховуючи наявність в ній психологічної специфіки торговельної реклами.

Подібність між двома поняттями полягає в присутності «товару» або пропозиції (ідеї, політичного лідера чи партії) і ринку, споживачами на якому є виборці.

Різницю становить місце, яке займає політична реклама у демократизує суспільства в життя. Поширення інформації не зводиться тільки до певних зразків (плакатів, стендів, публікаціям, і до решти). З точки зору психологічного розгляду цілеспрямовані різні виступи політичних претендентів, покликані впливати на свідомість і, отже, вибір виборця, також відносяться до політичної реклами.

Незважаючи на те, що існує досить багато визначень, в кожному з них присутнє поняття «комунікація». Таким чином, поширення політичної інформації здійснюється з використанням ЗМІ та інших засобів, що забезпечують зв`язок з виборцями. При цьому переслідується мета - впливати на установки людей щодо політичних об`єктів чи суб`єктів.

За допомогою політичної реклами створюється імідж партій, людей, програм, політичних поглядів.