Буржуазні реформи 60-70 років XIX століття в Росії

З початку дев`ятнадцятого століття у всій Європі починається промисловий переворот. Він призводить до необхідності реформування багатьох сфер. Швидко «вирулювавши» на новий лад, країни Європи помітно перегнали Росію. Та, у свою чергу, вплутавшись в Кримську війну, в черговий раз побачила слабкість царського режиму і імперської політики в цілому. У країні повисла важка атмосфера вичікування.

Олександр Другий прекрасно розумів, що йому доведеться провести реформи 60-70 років - цього вимагало нової час, стрімко залишайте Росію позаду країн Європи. Зауважимо, що царю була потрібна значна витримка і мужність, щоб піти на цей непопулярний крок для деяких станів. У той же час іншого виходу не було. Буржуазні реформи 60-70 років 19 століття мали відбутися.

Підготовка йшла довгі шість років. Перші ідеї виникали ще в 1855 році, проте значного розвитку не отримали через зміну імператора (в цей рік Миколи Першого змінив Олександр Другий). Закінчення Кримської війни дало можливість зайнятися внутрішньою політикою більш предметно. Тепер буржуазні реформи 60-70 років почали активно обговорюватися у вищих колах. Перша і найголовніша реформа - «Маніфест про скасування кріпосного права» 1861 Цим документом, приуроченим до шостої річниці перебування на престолі, Олександр Другий дарував селянам особисту свободу. Подібний крок підштовхнув і інші буржуазні реформи 60-70 років, дав можливість провести й інші суттєві перетворення. Однак подібне благо було пофарбовано негативним відтінком. Разом з особистої вільної селяни отримали ... Та нічого. Земля - основна їх годувальниця, залишалася у владі поміщика. За неї селянин змушений був платити викуп грошима, яких у нього не було. По суті, люди виявилися покинутими напризволяще. В значній мірі реформа вдарила і по поміщицькому господарству, адже маси селян рушили в міста на заробітки.

Така радикальна зміна в країні спричинило за собою й інші буржуазні реформи 60-70 років. До них відносяться земська, судова, військова, міська та освітня.

За судовій реформі вводилися посади прокурора і адвоката. Тепер суд став змагальним. Ключовим у прийнятті рішень став суд присяжних, які виносили вирок про винність людини. Роль судді відводилася лише для того, щоб стежити за правильністю проходження процесу.

Земська реформа передбачала введення самоврядування на місцях. Тепер земства включали в себе представників усіх станів. Серед заслуг земств варто відзначити налагодження мережі освітніх і медичних установ.

Військова реформа передбачала утворення регулярної армії шляхом загальної трудової повинності. Проте терміни її помітно скоротилися. Замість 25 років тепер максимум сягав шести років в певних родах військ. На службу призивалися придатні за станом здоров`я чоловіки, які досягли віку двадцяти одного року.

Певні переваги мала й освітня реформа. По ній кожна дитина зобов`язаний був отримати елементарну освіту, доступ до вищих навчальних закладів відкривався формально для представників усіх станів, вузи отримували більшу автономію.

Буржуазні реформи 60-70 років, безсумнівно, мали позитивні результати. Завдяки ним Росія з аграрної країни стала перетворюватися на індустріальну, хоча аграрний сектор все ще обіймав великі обсяги в економіці країни. Тим не менш, розвиток промисловості тривало швидкими темпами. Подібні зміни підтримували не всі. Проти Олександра Другого розгорнулася цькування з боку народників, які не один раз робили замах на його життя. У 1881 році такий замах мало успіх, проте машина реформ вже була запущена, а країна остаточно вступила в новий виток розвитку.