Природознавство - філософія і наука

Зв`язок науки і філософії вже давно є предметом обговорення філософів і вчених. Деякі вважають, що філософія - лженаука, але більшість з упевненістю говорить, про те, що філософія - вихідна точка виникнення всіх наук.

Для того, щоб почати розвивати думки, необхідно вільний час. Мабуть, з цієї причини філософія зародилася задовго після переходу людини від життя в племені до цивілізації. Тільки люди, вільні від проблем, пов`язаних з добуванням хліба насущного, могли серйозно віддатися узагальнення досвіду, досягнутого в якійсь конкретній області. Якщо поглянути на це з точки зору сучасної людини, то філософія та наука нерозривні в тому сенсі, що саме наукові винаходи полегшують життя людини настільки, що з`являється час для вільного польоту думки. Таким чином філософії без науки немає.

Цілком правомірно і протилежне твердження. Наука неможлива без філософії, оскільки остання є запорукою здатності аналізувати, виділяти особливості і робити висновки. Адже неможливо робити великі відкриття з чисто механічної роботи. Саме з цієї причини тільки дуже ерудовані у своїй галузі і вміють широко мислити вчені можуть домогтися успіхів, осягаючи все нові незвідані області.

Все ж філософія і наука - різні поняття, хоча б тому що для першої необхідна більш глибока розумова робота. Наука ж - процес, що починається з набору деякої кількості даних, їх обробки і систематизації. Без розумового процесу, здатного з`єднувати всі факти воєдино, експериментальна і механічна робота науки була б марною і даремною.

З іншого боку наукова складова у філософії також знаходиться по великим питанням. Філософія - здатність мислити і визначати сутність людського буття, тобто це розумне мислення. У той же час існує вірне твердження про те, що «наука не мислить». Таким чином, філософія та наука пов`язані тільки за допомогою носія думки і наукових фактів, тобто через вченого, що займається дослідженням конкретного питання. Вчений може зробити чергове відкриття тільки при нестандартному, «нерозумному» підході до теми. Саме ця нерозумність науки і є двигуном і поштовхом до нових відкриттів.

Наука не мислить розумно, за її основи бореться розум. У зв`язку з цим філософія та наука виділяють свої істини. Наукова істина - достовірне, підтверджене на конкретному прикладі знання, а філософська істина - результат взаємодії розуму і моральності. Її основа - це розуміння добра і зла, що ніяк не узгоджується з тверезим розумом науки.

Філософія дала поштовх до розуміння наукової обґрунтованості тих чи інших явищ. В результаті людству довелося зіставляти вже такі поняття як філософія та приватні науки. Деякий час наука розвивалася тільки вшир, з`являлися все нові і нові галузі дослідження, кожна з яких вимагала своїх розумових і фінансових вкладень. На сьогоднішній день європейська наука йде по тупиковій колії. Поява численних «поднаук» може призвести до того, що одного разу розширювати буде нічого і нікуди. Філософія і приватні науки змушені будуть почати нові взаємини, оскільки перша вже сьогодні осмислює одні й ті ж факти, а друга прагне розширити свої кордони донезмоги.

Варто приділити особливу увагу тонкої зв`язку між навколишньою природою і філософією. Спочатку їх об`єднувала міфологія, обожнювали різні природні явища, які неможливо було пояснити. Філософія природи мала міцні основи в натурфілософії, яка вже бачила за кожним природним явищем божественне провидіння, а природничі факти. Однак, натурфілософія спиралася на умоглядні висновки, що призвело в результаті до глухого кута у відносинах між соціумом і природним пізнанням. Для кожного з цих натурфілософських течій існувала своя першооснова -прародітельніца всього живого.

Поступово філософія природи зіткнулася з доказами Коперника про те, що Земля обертається навколо Сонця. Земля вже перестала бути центром Всесвіту. Це стали підтверджувати і наступні наукові відкриття, наочно показуючи надзвичайно величезні простори Всесвіту, в якій наша планета була лише незліченної піщинкою серед безлічі інших космічних об`єктів.

На сьогоднішній день, мабуть, природа як ніколи потребує моральному філософському підході. Адже найчастіше безрозсудне ставлення до природних багатств згубно відбивається на стані всієї планети.