Галицько Волинське князівство

Утворення Галицько Волинського князівства відбулося на рубежі 12 і 13 століть. До його формування історія наповнена боярськими змовами, міжусобними війнами, войовничої активністю населення. Частими були й втручання іноземних государів у внутрішньополітичні конфлікти.

Галицько Волинське князівство було сформовано Романом Мстиславовичем Волинським. У 11-12 століттях на майбутній об`єднаній території сиділи другорядні правителі. Їх відправляли великі князі Київські. У цих місцях служив Володимир Мономах (будучи намісником Святослава Ярославича).

Сформувалося Галицько Волинське князівство на основі земель, розташованих на південно-західних і західних кордонах держави. Місця тут були (більше ніж в інших областях) придатні для торгівлі, господарства, розвитку зовнішньополітичних відносин.

Галицько Волинське князівство з одного боку мало кордону з передгір`ями Карпат, які упиралися в Дунай. Звідси відкривалися шляху в Угорщину, Болгарію, торгова дорога по Дунаю приводила до центру Європи, Балканським країнам, Візантії. З північного сходу і півночі Галицько Волинське князівство оточували Київські землі, які, втративши свою міць, не претендуючи на довколишні землі, забезпечували захист сусідові від натиску Ростово-суздальських правителів.

Під час існування Давньої Русі на її південно-західній території сформувалися і розрослися багато міст. Так, у Галицько Волинському князівстві розцвіли міста Володимир-Волинський, Галич, Перемишль, Берестя, Теребовль та інші. Ці землі відрізнялися високим рівнем ремісничого виробництва. Землеробська культура Галицько Волинського князівства поклала початок орного землеробства в державі.

По території проходили торгові дороги: в Чорне море з Балтійського (по Віслі, Дністра, Західного Бугу). Проходили і сухопутні торгові шляхи в південно-східні та центральні європейські країни.

Володимир-Волинський - одне з найбільших міст князівства - протягом тривалого періоду був резиденцією намісників великих князів. Названий було місто на честь Володимира I. Місто Галич розцвів на солеторговле. Тут до середини 12 століття виникла незалежна боярство, сформувалися активні верстви населення.

Центри в місцевих удільних князівствах також помітно зросли. Тут правили нащадки Ростислава, який доводився сином Володимира, що був, у свою чергу, сином Ярослава Мудрого.

Ростислав Володимирович став довічним правителем у Володимирі-Волинському. Згодом Ростиславович належали такі міста, як Холм, Луцьк, Турійськ, Бужеськ, Теребовль, Дорогобуж, Перемишль. Ці території були красивими і багатими. У містах було багато кам`яних будівель, практично всі були чудово укріплені. У давні часи ці території були відвойовані у Польщі Володимиром, а згодом і Ярославом Мудрим. Таким чином, міста спочатку стали частиною Давньоруської держави, а потім основою Галицько Волинського князівства - незалежної території з опорою на Галич і Володимир-Волинський.

До другої половини 12 століття в політичному розвитку території брали активну участь нащадки Мономаха і Ростислава. Оповідаючи про історію Галицько Волинського князівства, не можна не згадати про п`ятьох князів, що правили на цій території: онука Ростислава - Володимирі, сина Володимира - Ярослава Осмомисла (відомого по "Слову о полку Ігоревім"), двоюрідного брата Ярослава - Іване Берладника. Правили тут і волинські князі, нащадки Мономаха - праправнук Роман Мстиславович Волинський і його син Данило Романович Галицький (учасник битви на Калці проти монголо-татар). Це були найбільш видатні постаті того часу.