Данило Галицький - біографія войовничого правителя
У 1211 бояри давньоруського міста Галич звели на престол десятирічного Данила Романовича Галицького. Через рік помер його батько, і свавільні бояри вигнали хлопчика, позбавивши його вітчизни і влади. У вигнанні йому доводилося жити у Андрія (угорський король) і у Лешко Білого (польський князь). Так тривало аж до 20-річчя князя. Доля була до нього милостивою. У 1221 році почалися князівські міжусобиці, в ході яких правнуку Володимира Мономаха вдалося зійти на престол.
Початок правління
Бойове хрещення Данило Галицький отримав у війні з угорцями та поляками, які постійно вторгалися на Русь. Його союзником став тесть - Мстислав Удатний. До того часу волинський князь зібрав велику дружину. На жаль, правління Данила Галицького почалося не зовсім вдало. У 1223 році він разом з низкою російських князів зазнав нищівної поразки на річці Калці від чінгісхановскіх темників - Субедея і Джебе.
Розширення володінь
Але все ж треба визнати, що князь був прекрасним управлінцем. До 1229 Данило Галицький об`єднав усі волинські землі в одне велике князівство. Прагнучи розширити володіння, волинський князь організував кілька військових походів на Південну Русь. У 1238 році він захопив Галич і став називатися князем Галицьким і Волинським. До початку навали Батия Данило встиг зробити декілька вдалих походів на неспокійних сусідів - чернігівських, сіверських та пінських князів. Природно, що при «перерозподілі» княжих престолів він був головною дійовою особою.
Золота Орда
Батиєвої навали повністю розорило Галицько-Волинське князівство. Було спалено величезну кількість міст і селищ. Тисячі людей потрапили до монголів в полон. Сам Данило Галицький втік разом з родиною до Угорщини. Після відходу Орди він повернувся і зайнявся відновленням знищених монголами міст. Але йому, як і іншим російським князям, довелося визнати владу хана і виплачувати данину.
Ярославська битва
У той же час Галицькому довелося почати війну проти західних сусідів - прихильників Ростислава Михайловича (чернігівський князь). У 1245 Ростислав разом з угорськими і польськими лицарями оточив місто Ярослав. Данило Галицький переправився з військом через річку Сян і поспішив на допомогу обложеному місту. Битва відбулася зовсім неподалік від нього. Князь Галицький побудував три своїх полку в ряд (зліва - полк Данила, праворуч - його брата Василька і по центру - полк ополченців під проводом двірського Андрія). Угорські лицарі пішли в атаку на центральний полк, який, не витримавши удару, став відходити до річки Сан. Правий полк був атакований польськими лицарями. Васильок успішно відбив атаку. Данило ж пробрався в тил до резервного полку угорців і повністю його розгромив. Побачивши це, що залишилися угорці та поляки злякалися і втекли з місця битви. Перемога в Ярославській битві завершила криваву 40-річну боротьбу за об`єднання Галицько-Волинської Русі. Ця подія стала найбільшим досягненням правнука Мономаха.
Смерть
В останні роки життя Данило Галицький, біографія якого була розглянута в цій статті, що не вів ніяких воєн. Він помер у 1264 році і був похований в місті Холмі. Один з літописців, оплакуючи його смерть, назвав князя «другим по Соломона».