Географічне положення Галицько-Волинського князівства. Політичні особливості Галицько-Волинського князівства
Галицько-Волинське князівство, географічне положення якого - Східна Європа, являє собою цікавий симбіоз близьких культур. Виникло в 1199 році, після об`єднання Галицької і Волинської земель. Визнано найбільшим князівством Південної Русі часів феодальної роздробленості.
Географічне положення
Галицько-Волинське князівство розташувалося на родючих землях Південно-Західної Русі. А які цікаві сусіди оточували молоду державу! На півночі Галицько-Волинське князівство межувало з Литвою, на півдні - із Золотою Ордою, на сході - з Київським і Турово-Пінськими князівствами, на заході - з Польським королівством. А за могутньою грядою Карпат уже стелився Угорщина.
Південний захід Русі відрізнявся не тільки мальовничою природою, а й великою кількістю водойм. Річки Прип`ять і Стир протікали на сході Галицько-Волинського князівства, а величний Дунай - на півдні.
Географічне положення Галицько-Волинського князівства, прямо скажемо, було очевидно вигідним.
Хто і як утворив єдине князівство?
Утворення Галицько-Волинського князівства відбулося в кінці 12-го століття. Історики називають цей історичний проміжок часу періодом феодальної роздробленості Русі.
Ключову роль в об`єднанні двох земель (Галичини і Волині) зіграв мудрий князь Роман Мстиславович. Спочатку він зайняв Галич, а після смерті Володимира Ярославовича (останнього представника династії Ростиславовичів) мудрий політик спритно об`єднав дві культурно близькі території. На виході вийшло впливове слов`янська держава, проіснувало цілих 200 років! Сам князь увійшов у російську і українську історію, як «самодержець всієї Русі» (іст. - Літопис).
Об`єктивні причини об`єднання Галичини і Волині
Галицько-Волинське князівство (коротко акт возз`єднання представлений вище) виникло не тільки через бажання однієї людини, нехай і вельми винахідливого. Існують і цілком логічні причини, за якими ці дві землі вирішили стали однією:
- вдале географічне положення Галицько-Волинського княжества;
- наявність спільних супротивників: поляків, угорців і Золотий Орди;
- культурна близькість мешканців Галичини і Волині;
- велике родовище солі.
Тимчасовий розпад
Під час правління князя Романа добре йшли справи в князівстві: процвітало сільське господарство, припинилися постійні боярські міжусобиці, та й сусіди в особі поляків і угорців стали поважати молода держава. Але все хороше рано чи пізно закінчується ...
Прийшов час і помер великий князь Роман. Відразу після цієї трагічної події обстановка загострилася знову - почалася боротьба за владу. Також найближчі сусіди стали впливати на політику Галицько-Волинського князівства. Період нестабільності протривав близько 30 років, до тих пір, поки не з`явилася нова сильна фігура - Данило Галицький. У 1238 році князь взяв владу у свої руки.
Чергове возз`єднання і період розквіту князівства
Данилу Галицькому вдалося навести порядок і відновити єдність двох земель. Більш того, новий політик поширив вплив Галицько-Волинського князівства на Київ. В період його правління (1238-1264 рр.) Слов`янська держава успішно протистояло Золотій Орді.
Наступником Данила став Князь Юрій. При ньому спостерігався розквіт міст, зростання зовнішньої і внутрішньої торгівлі, а також мирне життя на землях Галицько-Волинського князівства.
Падіння князівства
Закінчилася історія держави трагічно. Удар прийшовся від південного сусіда: військо хана Узбека здолало двох молодих синів князя Юрія.
Проіснувавши 200 років, Галицько-Волинське князівство (коротко з його історією ми вже знайомі) мало великий культурний вплив на розвиток Русі. Історія цієї південно-західній території є невід`ємною частиною історії нашої землі.
Характеристика Галицько-Волинського князівства
У цьому розділі розглянемо два аспекти - великі міста та економіку місцевості. Географічне положення Галицько-Волинського князівства було дуже вдалим. Саме тому в тій місцевості було особливо розвинене сільське господарство (землеробство ріллі) і різні ремесла.
Поліпшення економічної ситуації сприяло зростанню великих міст. Найбільші міста Галицько-Волинського князівства - це:
- Львів - одне з найкрасивіших міст на території СНД. Названий на честь сина Данила Галицького Лева.
- Володимир-Волинський - місто на самому заході України. Завдяки вдалому географічному положенню, в 13-14 ст. тут сформувалася велика єврейська громада. Дуже трагічна історія стародавнього народу під час Другої світової війни: гітлерівці і місцеві жителі знищили близько 25 тисяч мирних людей. Сьогодні на місці масових растрели споруджено меморіальний комплекс.
- Галич - перша столиця Галицько-Волинського князівства.
На території Галицько-Волинського князівства було близько 80 міст. Такі дані дає літопис.
Державний лад і влада
Політичні особливості Галицько-Волинського князівства досі викликають суперечка істориків. Офіційна наука дотримується точки зору, що реальною владою володіли впливові бояри. Саме вони вибирали кандидатів у князі і приймали рішення про зміщення людини. Зрозуміло, управління Галицько-Волинським князівством залежало і від конкретної людини. Особливо якщо князем ставав мудрий політик, який міг приймати самостійні рішення.
Головним органом влади великого боярства був Рада. До нього входили найбільш впливові люди князівства - єпископи і великі землевласники. Певний суспільний лад характеризує Галицько-Волинське князівство. Опис його буде представлено в наступному розділі.
Суспільний лад
На території Галицько-Волинського князівства сформувалося феодальне суспільство. Воно складалося приблизно з 5 станів, різниця між якими була значною. Розглянемо, в чому ж полягала та величезна прірва між людьми, що належать до різних станів. Цікаві персонажі населяли Галицько-Волинське князівство. Таблиця, подана нижче, розповість про їх спосіб життя.
Назва стану | Чим володіли? |
"Мужі Галицькі" | Великі земельні власники, вотчинника. |
Служиві феодали | Знаходилися на службі у князя. Їх володіння землею було досить умовним, дуже часто вона припинялася після закінчення служби. |
Крупна церковна знати | До цього стану ставилися тільки освічені люди: архієпископи і іегумени. Вони володіли селянами і земельними угіддями. Останні приносив у дар князь. |
Ремісники | У цю категорію громадян входили власники ювелірних та гончарних майстерень. Селилися виключно у великих містах. Вироблені ними товари йшли на внутрішній і зовнішній ринок. |
Селяни (смерди) | Самое залежне і численне стан. Перебували в підпорядкуванні феодалів, трудилися на родючих землях Західної України. Не мали приватної власності. |
Характеристика Галицько-Волинського князівства була б неповною без докладного опису станів.
Західна Україна сьогодні
Один з провокаційних і найцікавіших питань: «Звідки у жителів Західної України таке яскраве самосвідомість?» Щоб відповісти на нього, потрібно трохи заглибитися в історію: географічне положення Галицько-Волинського князівства та його доля пояснять багато чого.
Історичні землі Галицько-Волинського князівства - це територія сучасної Західної України. Колишня Галіція приблизно відповідає Івано-Франківській, Львівській та Тернопільській областям. Волинь - це історична область на північному заході сучасної України. Вона охоплює нинішню Рівненську, Житомирську та Волинську області.
Після падіння Галицько-Волинського князівства, доля двох земель багато в чому визначалася західними сусідами Південної Русі. У 14-му столітті Галичину захопила Польща, а Волинь перейшла під контроль Литви. Потім виникла єдина Річ Посполита, яка знову захопила ці території.
Багато років населення Галичини і Волині перебувало під впливом польської та литовської культур. Також українська мова Західній Україні дещо схожий на польський. Звідси стає ясно, чому західні українці завжди хотіли стати незалежними.