Методика дослідження самооцінки за Будассі

Сучасна психологія не дає єдиної формулювання такого явища як самоотношение людини. Для опису явища ставлення до себе використовуються різні психологічні категорії. До них відноситься таке поняття, як узагальнена самооцінка, самопринятие, самоповага, почуття власної гідності, емоційно-ціннісне ставлення до себе, самовпевненість, самоцінність і т.д. Зміст цих понять розкривається за допомогою психологічних категорій, до яких можна віднести «установку», «ставлення», «особистісний сенс», а також «почуття».

Методика дослідження самовідносини найчастіше оперує таким поняттями, як «самоповага», «загальна самооцінка», власне «самоотношение», а також «емоційно-ціннісне ставлення до себе».

В даний час домінуючою у вітчизняній психології є така категорія як «емоційно-ціннісне самоставлення».

Методика дослідження самооцінки особистості передбачає розглядати структуру самоставлення, що складається з двох компонентів. Першим є ставлення до себе як до соціально активного суб`єкта, а друга - емоційно-ціннісне ставлення до себе.



Методика дослідження самооцінки особистості по С.А.Будассі є однією з найпопулярніших в психології, і дає можливість провести кількісне дослідження самооцінки. Основу цього методу складає принцип ранжирування, і рівень і адекватність визначаються відношенням ідеального і реального Я.

Уявлення людини про себе завжди здаються йому переконливими, незалежно від того, засновані вони на об`єктивних фактах або на суб`єктивній думці. Тому якості, приписувані собі людиною, далеко не завжди відповідають дійсності.



Методика дослідження Будассі передбачає самооцінювання людини, яке може відбуватися двома способами. Першим є зіставлення своїх домагань з реальними, об`єктивними показниками своєї діяльності. Другим шляхом є порівняння себе з іншими людьми.

Але в будь-якому випадку самооцінка людини буде носити виключно суб`єктивний характер, незалежно від того, що лежить в її основі: власні судження про себе, інтерпретація суджень про себе інших людей, особисті ідеали або задані культурні ідеали.

Самооцінка людини завжди пов`язана з його потребою в самоствердженні, з бажанням знайти свою нішу, утвердитися як члену соціуму в очах оточуючих, стверджує методика дослідження Будассі. У будь-якої особистості під впливом зовнішніх оцінок складається до себе своє власне ставлення, а також самооцінка особистості в цілому і в окремих формах своєї активності: діяльності, спілкування, переживань, поведінки.

Самооцінка людини може бути неоптимальною і оптимальною. У першому випадку методика дослідження розглядає оцінку як занадто завищену, або занадто занижену.

У випадку, якщо людина ставиться до себе критично, бачить свої реальні недоліки і достоїнства, правильно намагається співвіднести можливості і здібності, ставить перед собою реально досяжні цілі, його самооцінка наближається до оптимальної. У цьому випадку, оцінюючи досягнуте, суб`єкт підходить до цього з урахуванням не тільки своїх мірок, але також намагаючись передбачити, як поставляться до цього оточуючі: близькі люди, колеги і т.д.

Інакше кажучи, намагаючись себе адекватно оцінити, людина перебуває в постійному пошуку реальної міри, тобто без завищеною переоцінки своїх здібностей, але також без надмірної їх критики. І саме така самооцінка є найбільш правильною і найкращою в конкретних ситуаціях і умовах. Самооцінки «високий рівень», а також «рівень вище середнього» є оптимальними самооцінками, коли людина поважає себе, заслужено цінує і, в основному, задоволений собою.




» » Методика дослідження самооцінки за Будассі