Чим обернулася і що довела війна в Південній Осетії

Війна в Південній Осетії показала не тільки боєздатність російської армії, а й готовність керівництва країни до прийняття твердих рішень. Грамотні дії ЗМІ, МЗС і Міністерства оборони дозволили уникнути хвилювань як усередині країни, так і на зовнішньополітичній арені. Як невизнана республіка Південна Осетія, війна в якій тривала всього 5 днів, стала каменем спотикання двох наддержав?

Створений російськими журналістами інформаційний вакуум лише злегка розбавлявся необхідними відомостями. Одночасно з цим були блоковані всі сторонні джерела інформації. Війна в Південній Осетії яскраво висвітлювалася всіма російськими виданнями, на телебаченні та в газетах показувалися кадри зі звірствами грузинських військових. В результаті вжитих заходів вже не виникало жодних сумнівів у визвольній місії російської армії, що не дозволило виступити опозиції зі звинуваченнями на адресу уряду країни.

МЗС Росії став активно діяти з самого початку конфлікту, завдяки російським дипломатам їхні західні колеги залишилися не при справах і були змушені лише захищатися, відбиваючись від докорів з боку Росії. У підсумку політична поразка, яке понесли Штати, не піддається оцінці. Медведєв одним жорстким рішенням не тільки показав всьому світові нову Росію, але і дозволив деяким провідним країнам Європи послабити тиск США і висловити свою думку на підтримку нашої країни.

З перших днів серпня з осетинської столиці почалася евакуація жінок і дітей. Це, безумовно, насторожило грузинських і західних спостерігачів. Відмова уряду Південної Осетії від переговорів все більш явно вказував на назріває конфлікт. Американські та німецькі дипломати намагалися домовитися, сісти за стіл переговорів, але "очманілий" від власної безкарності Саакашвілі просто почав стріляти, ніж звів нанівець всі спроби мирного врегулювання конфлікту.

5.08.08 почалася масштабна перегрупування російських військ, і зазвучало страшне слово - "війна". У Північній Осетії зібралося близько 1000 добровольців, готових у будь-який момент допомогти своїм братам. У відповідь Саакашвілі, зрозумівши, нарешті, до чого привели його дії, попросив президента Південної Осетії сісти за стіл переговорів. На наступний день почалася паніка серед американських представників, які вже явно відчували запах війни, витав у повітрі, вони змусили Саакашвілі до подальших поступок, але війна в Південній Осетії вже почалася, хоча бойові дії ще не велися.

Навіть наказ про припинення вогню з боку Грузії не зміг зупинити рухому до Рокського тунелю 58-ю російську армію. Вже було зрозуміло всім, що Росія твердо вирішила поставити на місце знахабнілого президента Грузії. Що й було зроблено протягом швидкоплинної п`ятиденної війни. Війна в Південній Осетії показала злагоджені дії всіх родів військ і високу боєздатність російської армії.

Підсумки операції складно підвести до цих пір. Але явно видно, що Росія сильно зміцнила свої позиції на світовій арені. Будь-які звинувачення, що виставляють її в якості агресора, були спростовані. Для США південно-осетинський конфлікт був одним з етапів передвиборної гонки, в результаті чого республіканці планували підняти рейтинг Маккейна, але в підсумку на виборах все одно переміг Обама. А ті, хто був упевнений у світовому єдиновладдя, можуть тепер повністю розчаруватися в своїх переконаннях. На світовій арені з`явився новий гравець, і ігнорувати його вже не можна.