Що означає 'камінь спотикання'

У літературі і публіцистиці часом зустрічаються фрази і стійкі вирази, значення яких може бути не зовсім ясно читачеві. Всі ми чули такі вирази, як "стріляний горобець", "сізіфова праця", "латану свитку". Чи завжди і всім зрозуміло, про що йде мова? Наприклад, що таке "камінь спотикання"? Цей вираз зустрічається досить часто. Що ж мається на увазі?

Щоб пояснити значення слів та окремих виразів, слід згадати поняття фразеологізму. Це складні за складом (тобто складаються з двох і більше слів) стійкі вирази ("догори дригом", "абияк", "кіт наплакав"). Вся сукупність цих виразів називається фразеологією.

Фразеологією також називається наука, що вивчає такі сформовані поєднання слів із стійким змістом. Назва науки походить від грецьких слів phrsis (вираз) і logos (вчення). Фразеологія вивчає склад і структуру фразеологізмів, їх походження. Так, вже згадане вираз "камінь спотикання", значення якого не завжди для всіх може бути очевидним, походить з Біблії. Зустрічається воно як у Старому, так і в Новому Завіті. Як говорить нам Писання, камінь спотикання був покладений Господом в Сіоні, і всі невіруючі і не дотримуються праведні закони спотикалися об нього.

На церковно-слов`янською мовою "спіткнутися" звучить як "приткнутися". Звідси і "камінь спотикання". Це досить рідкісний випадок, коли взята з Біблії фраза увійшла в повсякденну мову саме в первісному значенні.

Інші фразеологізми прийшли до нас з ужитку, будучи вільними словосполученнями і постійно употребляясь в переносному сенсі. Причому запозичених з інших мов серед них відносно мало, більшість фразеологізмів мають споконвічно російське походження. Частина з них пов`язана з культурою та побутом російських людей, повсякденними обрядами і традиціями. Наприклад, "незграбна робота" або "небо з овчинку".

Інші виникли з прислів`їв і приказок ("стріляний горобець", "собаку з`їв" і т. П.) Або з художніх творів ("ведмежа послуга", "латану свитку"). Зі старослов`янської мови прийшли виразу "сіль землі", "фома невіруючий", "манна небесна", той же самий "камінь спотикання". З міфів інших народів з`явилися "прокрустове ложе" і "авгієві стайні".

У порівнянні з лексичними одиницями фразеологізми мають ряд особливостей. Перш за все, вони завжди мають складний склад, причому окремі компоненти не зберігають самостійного значення ("ламати голову"). Прийменниково-відмінкові сполучення ("під пахвою") до фразеологізмів не відносяться.

По-друге, фразеологізми є семантично неподільними, тобто мають один спільний для всього виразу сенс. Часто цей зміст може бути виражений одним словом ("мало" - замість "кіт наплакав", "навзнак" - замість "догори дригом"), але не завжди. Наприклад, "сісти на мілину" - потрапити в скрутне становище, і т. Д.

Крім того, фразеологізми відрізняються сталістю складу. Замінювати їх компоненти синонімами не можна (наприклад, сказати "розкинути головою" замість "розкинути розумом" або замість "кіт наплакав" - "кошеня наплакав"). Щоправда, і тут бувають винятки ("всім серцем" - "всією душею"), але їх число невелике.

Фразеологизмам притаманна відтворюваність і передбачуваність, тобто вони вживаються в мові такими, якими закріпилися у нас в пам`яті. Сказавши "нерозлучний", ми завжди додамо "друг", а не що-небудь інше. Не допускається у складі фразеологізмів міняти граматичну форму слів, наприклад, множина на єдине ("точити лясу"). Не можна переставляти слова і міняти місцями.

Ряд фразеологізмів поряд з повною формою має усічену ("сім разів відміряй ..."). Це зазвичай довгі і складні за складом фрази, що представляють собою цілі прислів`я та приказки. Скорочений варіант зазвичай застосовується в розмовної мови для зручності, якщо сенс і так зрозуміла.

Повне пояснення значення більшості наявних фразеологізмів наводиться у фразеологическом словнику.