НЕ з дієприслівниками: правило, виключення і важкі випадки
Школярі легко запам`ятовують, що НЕ з дієприслівниками пишеться окремо, так само, як і з дієсловом, від якого ця частина мови відбулася:
- Не навчившись розрізняти частини мови, школярі плутаються в застосуванні орфографічних правил. Отже, стати по-справжньому грамотною людиною, не знаючи основ морфології, неможливо.
Виняток з цього правила становлять випадки, коли слово без цієї частки вже не вживається:
- Кирилов, ненавидячи чуже місто, в якому нікому не був доріг, постійно мовчав. Мешканці будинку, Злюбив похмурого сусіда, цуралися його. Лише одна прозорлива Ганна Сергіївна, обурюючись на дурість обивателів, розгледіла в приїжджому хорошого, але дуже нещасної людини.
Також слід запам`ятати, що приставка недо- є показником злитого написання:
- Батько, недосипаючи, щодня працював над своїм науковим проектом. Але справжнє відкриття він зробив, попросту недогляд за дітьми, випадково пролив реактиви на стіл.
Підступність легкою, на перший погляд, орфограми «Правопис НЕ з дієприслівниками», полягає в наявності омонімічних форм. Слова, однакові за звучанням, в російській мові мають різне лексичне значення.
Наприклад, деепричастия «недоїдаючи» і «не доїдаючи» пишуться неоднаково.
Порівняємо:
- Марія, завжди, НЕ доїдаючи (Не їсть до кінця) свій сніданок, перший йде на роботу.
- Під час війни, люди жили, недоїдаючи (Ялини мало, погано харчувалися) місяцями.
Орієнтуючись на категорично роздільне написання НЕ з дієприслівниками, багато хто забуває про похідні приводах і говірками.
Відрізнити на слух один від одного деепричастия і утворені від них частини мови - найбільша проблема для школярів, що вивчають тему «НЕ з дієприслівниками».
Приклади важких випадків правопису:
- Не дивлячись (Дієприслівник) мамі в очі, Андрій розповів про свою таємницю.
- Незважаючи на (Похідний прийменник) своє хвилювання, оратор виступив гідно.
- Не зволікаючи (Дієприслівник) ні хвилини, ми вирушили до Москви.
- Виходите з кімнати негайно (Прислівник)!
Щоб не допустити помилку, потрібно знати граматичні ознаки цих частин мови і правильно задати до цікавого слову питання. Якщо перед нами дієприслівник, то до нього можна задати питання ("що роблячи?" І "що зробивши?").
Крім того, цю частину промови легко перетворити в дієслово, від якого воно утворилося. При цьому зміст речення не зміниться.
Похідні прийменники не мають самостійного значення. Їх роль зводиться до вираження синтаксичної залежності іменних частин мови від інших слів. Прийменник, таким чином, залишиться і в питанні, і у відповіді:
- Незважаючи на (що?) труднощі, ми гідно впоралися із завданням.
Прислівник найчастіше відноситься до дієслова, так як позначає ознаку дії.
До речі, варто звернути увагу на слово «знехотя». Це прислівник, що втратила зв`язок зі своїм зниклим з мови предком - деепричастием «хоча», завжди пишеться разом:
- Засидівшись допізна, гості (як?) нехотя почали розходитися.
На щастя, слів, в яких можна помилитися, переплутавши їх з дієприслівниками, в сучасній російській мові не так багато. Запам`ятавши кілька омонімічних пар слів, учні швидко засвоюють орфограмму «НЕ з дієприслівниками».