Микита Сергійович Хрущов і його десятиліття

Кожен з членів сталінського політбюро був людиною непересічною, які пройшли нелегкий шлях в період революційної діяльності більшовицької партії, потім численні чистки, усіма правдами-неправдами зміцнився на вершині влади найбільшої країни в світі. Микита Сергійович Хрущов - не виняток.

Народившись у бідній селянській родині, він стає комісаром у двадцять з невеликим. Коли йому було трохи за сорок, він очолює Обласний комітет столиці, активно бере участь у господарському житті. Потім керує компартією України, організовує діяльність по радянізації приєднаних західних областей, загалом, завжди в самому центрі подій.

Війна ... Час, коли безвісно вмирали мільйони. Час, коли відбувалися стрімкі скачки в кар`єрі деяких державних і партійних керівників. І ось вже парад Перемоги, трибуна мавзолею, на ній - члени політбюро, а серед них - Хрущов Микита Сергійович, генерал-лейтенант.

Поки що новачок якщо і відрізняється від інших "небожителів" з великих портретів, то тільки тим, що інші кремлівські мешканці до нього ставляться як, армійською мовою висловлюючись, до "салабон". Над ним сміються, йому підкладають помідор на стілець, іронізують з приводу повненької фігури. Руки по лікоть в крові у всіх них, позаду колективізація, індустріалізація, масові «посадки» і розстріли, голод, а керівництво в сталінські часи не могло й сподіватися уникнути участі в цих злочинах, навіть не таке високе. Отже, Микита Сергійович Хрущов знову не становить винятку.

Після смерті "великого керманича" в 1953 році, ніхто не сприймає цього любителя смачно поїсти як можливого спадкоємця радянської імперії. І тут він завдає несподіваний і нищівного удару по головному конкурентові - заступнику голови Ради Міністрів СРСР. Можна сказати, Микита Сергійович Хрущов здійснив державний переворот, звинувативши Л.П. Берію в шпигунстві на користь Великобританії, а заодно і в усіх смертних гріхах, включаючи сотні зґвалтувань, і репресії, в яких сам приймав не меншу участь.

Потім почалися дивні часи. Перші три роки все йшло як колись, а потім грянув грім: на XX з`їзді раптом пролунав знаменитий доповідь. Виявилося, що Сталін у дечому дещо погарячкував. Ні, справа не в соціалізмі як такому, просто деякі ленінські принципи порушувалися. Які? А колективного керівництва, наприклад.

Будучи людиною неосвіченим, Микита Сергійович Хрущов шукав найпростіші виходи з найскладніших положень. Освоєння цілини, само по собі справа дуже корисне і потрібне, вироблялося ненауковими методами. Хімізація всього із засобу підвищення ефективності перетворювалася на самоціль. Кукурудза повинна була мрячити скрізь, де можна (та й де не можна).

Однак багато хто з його устремлінь були дійсно благими. Нехай і малогабаритні, але свої квартири знайшли мільйони громадян СРСР. Колгоспники нарешті отримали паспорти, а заодно з ними - статус рівноправних громадян і можливість, нехай і проблематичну, покинути остогидле і злиденне село.

Така була хрущовська відлига. Коротко її не описати, адже, з одного боку, декларувалося відновлення законності, мільйони ув`язнених поверталися з таборів додому, а з іншого, всяке інакомислення нещадно придушувалися як у країні, так і в усьому соціалістичному таборі.

Результатом такої непослідовності стала повна втрата популярності і відставка. Сталіністи не могли пробачити розвінчання свого кумира, інтелігенція - цькування, військові - скорочення, а весь інший народ - безграмотності і головотяпства.

Помер Микита Сергійович Хрущов в 1971 році. Він був персональним пенсіонером.