Хрущовська відлига та її результати

Після смерті Й. Сталіна в радянській історії розпочався новий період, який отримав з легкої руки письменника Іллі Еренбурга назву «Хрущовська відлига». Що змінилося в цей час, і якими були наслідки хрущовських реформ?

Ламання стереотипів

Початок нового періоду ознаменувалося відмовою радянського керівництва від сталінської політики репресій. Звичайно, це не означало, що в боротьбі за владу нові вожді будуть вести себе по-джентльменськи. Уже в 1953 р серед з`явився колективного керівництва (Хрущов, Берія, Маленков) почалася боротьба за владу. Результатом стало відсторонення та арешт Лаврентія Берії, який був розстріляний за звинуваченням у шпигунстві та організації змови.

По відношенню ж до пересічних громадян політика Хрущова і його соратників характеризувалася згортанням репресій. Спочатку було припинено «Справа лікарів», пізніше почалася реабілітація інших політичних в`язнів. Для радянських керівників ставало зрозумілим, що мовчати про репресії не можна. Наслідком цього став знаменитий доповідь «Про культ особи Сталіна і його наслідки», що прозвучав з вуст Хрущова на ХХ з`їзді КПРС. Незважаючи на те, що доповідь була секретним, його зміст стало швидко відомо всій країні. Втім, на цьому десталінізація в громадській сфері фактично і закінчилася. Хрущов і його соратники прекрасно розуміли, що якщо розгорнути цю тему далі, то суспільство може задуматися про зміну всього радянського керівництва: адже і доповідач, і його колеги брали найактивнішу участь у масових репресіях, підписуючи розстрільні списки і вироки трійок. Але навіть така половинчаста критика мала в той час ефект вибуху бомби.

Діячам літератури і мистецтва Хрущовська відлига принесла певну свободу дій. Контроль держави над творчим процесом ослаб, що сприяло появі творів на теми, які раніше вважалися забороненими: наприклад, про життя в сталінських таборах. Правда, вже до початку 60-х Хрущов почав потроху загвинчувати гайки і активно нав`язувати свою думку під час зустрічей з інтелігенцією. Але було пізно: відлига в СРСР вже настала, і в рядах інтелігенції стали наростати протестні настрої, які призвели до появи дисидентів.

Сфера управління

Реформи не могли не торкнутися органи влади і саму партію. Республіканські органи влади та партійні організації отримали більш широкі повноваження, в тому числі і в галузі планування економіки. Були зроблені спроби оновити керівні кадри парторганізацій, що закінчилися провалом через опір номенклатури.

Але найголовнішим нововведенням стала ліквідація міністерств і організація рад народного господарства (раднаргоспів). Ці органи створювалися на території 1-2 областей для управління промисловістю і будівництвом. Передбачалося, що раднаргоспи будуть краще управляти місцевими справами, знаючи потреби свого регіону. Але на практиці ця реформа створила купу проблем. По-перше, раднаргоспи керували об`єктами в тому ж командному стилі, що і міністерства. По-друге, досить часто ігнорували інтереси держави або сусідніх регіонів. Тому після усунення Хрущова все повернулося на круги своя.

Соціальна сфера, освіта, сільське господарство

Соціальної сфери Хрущовська відлига торкнулася найбільше. По-перше, було вдосконалено законодавство, завдяки чому з`явилися пенсії за віком, які, втім, не торкнулися колгоспників. Змінився і графік роботи підприємств: було введено два вихідних дні.

По-друге, в соціальній сфері почало вирішуватися одне з найболючіших питань - житловий. Було прийнято рішення про масовому житловому будівництві. Воно здійснювалося більшими темпами не тільки через бюджетних вливань, але і завдяки дешевизні матеріалу. П`ятиповерхові коробки з бетону зводилися за пару тижнів. Звичайно, такі будинки мали масу недоліків, але для людей, що жили в підвалах і робочих бараках, це були просто шикарні апартаменти. Втім, вже в той час держава, не сподіваючись на власні сили, стало стимулювати створення житлово-будівельних кооперативів, коли громадяни вкладали в будівництво житла свої гроші.

Реформи проводилися і в системі освіти. Згідно з новим законом, вводилося обов`язкове 8-річне навчання. Після 8 років, проведених за шкільною партою, учень міг вибирати, доучуватися йому ще три роки, або йти в ПТУ, технікум або профшколу. У реальності реформа не наблизила школу до виробництва, тому у навчальних закладів просто не було матеріальних можливостей давати учням робочі професії. Згубні наслідки для національних республік мало прийняття законів, в яких мова навчання в школі вибирався батьками, а учні могли звільнятися від вивчення мови союзної республіки. Це посилило русифікацію і зменшило кількість національних шкіл.

Крім соціальної сфери, Хрущовська відлига охопила і сільське господарство. Колгоспники отримали паспорти і свободу пересування. Були збільшені закупівельні ціни на врожай, що підвищило рентабельність колгоспів. Але й тут не обійшлося без провальних починань. До них можна віднести і повальне захоплення посівами кукурудзи, і укрупнення колгоспів. Проблеми створила і ліквідація машинно-тракторних станцій. Господарства отримали потрібну техніку, але при цьому залізли у величезні борги, оскільки коштів на її придбання у них не було.

Реформи Хрущова багато що змінили в радянському суспільстві і багато з них були прогресивними для того часу. Але їх непродуманість і хаотичність з одного боку, і опір партійної бюрократії - з іншого, привели до їх провалу та усунення Хрущова з керівної посади.