Заглядаючи в словник: невіглас - це хто?

Сучасна російська мова в чому відрізняється від того, як ним користувалися наші предки сто і більше років тому. Живий і рухливий, він змінюється разом із суспільством. Вивчаючи, наприклад, лексичний склад мови, можна простежити, які нововведення в галузі науки, техніки, політики та інших сферах були введені, а що безповоротно пішло в минуле. Адже неологізми, історизм, застарілі слова - все це наша історія, відбита в слові.

Знати - не знати, відати - не відаю

Нинішні носії мови часто не можуть пояснити: невіглас - це хто? Вони плутають його з іншим, близьким за значенням і змістом словом - невіглас. Спробуємо пролити світло на цікаву загадку. Для цього слід заглянути в словник. Наприклад, Володимир Даль трактує лексему наступним чином: «Невежа - це слово, утворене від дієслів не відає, не знати, не вміти. Неук, нечемний, який не вміє поводитися, триматися на людях. Наприклад: ти нечему на коник посади, так він під образ полізе ».

Попутно Даль вказує, що хоч слово «невіглас» і сходить до тих же коренів, проте значення його інше: неосвічена людина, що не обтяжений книжковими знаннями, темний. Як приклад Володимир Іванович призводить приказки: «книжник - своє, невіглас - своє», «не вимагайте з невігласи пізнань». У той же час він підкреслює, що «невігластво одно неучёності». Таким чином, за Далю невіглас - це людина з пробілами у вихованні, поведінці, а невіглас - в освіті, знаннях, навчальних предметах.

Словник Ушакова

Продовжуючи наше мовне дослідження, звернемося до ще одного авторитетного джерела - Тлумачного словника під редакцією Ушакова. Тут вказано, що слово відноситься як до чоловічого, так і жіночого роду. Автор виділяє у лексеми два значення. Перше: невіглас - це грубий людина, нечемний. Друге - синонім до розмовного «невіглас». В якості синонімів наводить такі приклади: вахлак, селянин, колгоспник, селюк, грубіян та ін. Т. е. Ушаков об`єднує обидва поняття в одне. Наскільки правомочна така позиція, розберемося трохи пізніше.

Словник Ожегова-Шведової

У тлумачному словнику сучасної російської мови під редакцією Ожегова читаємо: «Невежа - це грубий, нечемний, невихована людина». Т. е. Між «бути грамотним» і «бути вихованим» тут уже проведена чітка межа. Виходить, що Ожегов більш точно, ніж Ушаков, враховує семантику слова, відтінки його значення і можливі ситуації вживання. Дане трактування більше вписується в модель сучасного суспільства. Наприклад, таке явище, як варварське, наплювацьке ставлення до творів мистецтва, пам`ятників архітектури, мальовничих куточках природи якраз і свідчить не про відсутність чи нестачі освіти, знань, а про прогалини у вихованні, духовному, моральному здичавінні і безкультур`я. Саме в цьому сенсі і вживається на адресу сучасних дикунів слово «невіглас». А що приводиться в словнику синонім «Шариков» підходить до нього дуже до речі.

Граматичний аспект

Зупинимося тепер на граматичних категоріях, що визначають морфологічну і синтаксичну природу слова. Вони також допоможуть уточнити його лексичне значення. Невіглас - іменник, істота, спільного роду (т. Е. Його можна вжити до представників і чоловічого, і жіночої статі), першої відміни. Може мати форму і єдиного, і множини. При словообразовательном аналізі вичленяється приставка «не», корінь «веж», закінчення «а». За походженням сходить до церковнослов`янської «невіглас» (с ять) від «відати». Докладні докази дивимося нижче.

До питання про етимологію

Лексеми «невіглас», «відати», «ввічливий» входять в гніздо споріднених, але не однокореневих слів. «Відати» - дієслово, висхідний до староруського «ведт», т. Е. «Знати». «Важливий» походить від слова «вежа» - «знавець», давно вже вийшов з ужитку. Таким чином, спочатку лексеми розмежовувалися в походженні, значенні, стилістичному вживанні. А саме: «невіглас» має давньоруські корені. Утворено за допомогою приставки «не-» саме від давньоруського слова «вежа», т. Е. «Знавець», на що вказує характерна прикмета: неполногласіе. У слова «невіглас» походження зовсім інше, старослов`янське. Поєднання «жд» вказує на це абсолютно очевидно, так само як і в таких словах: одяг, народжувати, між. В кінці 18-го і в 19-му столітті обидва слова були синонімами, позначали одне й те ж поняття: вказували на людину неосвіченого, мало в чому обізнаного, сущого неука. Потім у мовній практиці відбулася трансформація значень. Нечемами все частіше називають грубих людей, нечемних.

Відтінок значення «малоосвічена» поступово витісняється, ідучи в розряд застарілих. Але сучасні носії мови часто плутають обидва слова, оперуючи ними одним замість іншого. Таке явище, коли слова звучать майже однаково, але пишуться по-різному і позначають різні поняття, називається паронімів, а самі лексеми - паронимами.

Ось такі цікаві слова-брати є в нашій мові!