Чи припустимо в слові «сир» наголос на першому складі

Договір, дзвонить, майстерно, бармен, сир - як правильно ставити наголос? Помилки по цій частині лінгвістичної науки особливо поширені. Це не дивно - єдиних правил розстановки наголосів у російській мові немає, тому необхідно дізнаватися і запам`ятовувати.

Правильний наголос у слові «сир»

Правильним мовознавці називають звукове виділення на останньому складі: сир. Ця норма закріплена в словниках. Але у вимові цього слова помиляється майже кожен другий російськомовний чоловік, тому лінгвісти не виключають можливості того, що становище зміниться: сир - наголос у слові на першому складі, можливо, однозначно увійде в норму.

Що про нас розповість мова

Чому ми дбаємо про те, щоб говорити правильно? Звичайно ж, тому, що грамотна мова - візитна картка культурного і освіченої людини. Наша мова настільки виразний, що від того, правильно ми ставимо наголоси у словах чи не правильно, залежить наш статус, думку про нас інших людей і загальний колорит нашого життя. Уявіть, що ви почули такий монолог: «Минулого кварталі мене преміювали, і у нас з`являться кошти. Ми одягли шарфи, пішли, купили торт, поставили на кухонному столі. Я брав шматочки і клав у рот. Наїлася донезмоги ». Навіть не бачачи того людини, хто це каже, ви без проблем складете його соціальний портрет, чи не так?

Словник в допомогу

Оскільки будь-яких єдиних правил про постановку наголосу в російській мові не існує, помічником нашим стає орфоепічний словник. Орфоепія - це наука про норму вимови, слово прийшло до нас з грецької мови і дослівно перекладається як «правильна мова». «Орфоепічний словник» містить в собі літературну норму вимови слів, а отже, і наголосів у ньому.

Скільки словників, стільки й думок?

Акустичну складову даної лексеми по-своєму тлумачать різні словники. У слові «сир» наголос на останньому складі оголошується нормою, але фіксується і додаткове - на першому складі - в «орфоепічний словник» під редакцією Р. І. Аванесова, перевидано в останній раз в 1972 році. У словнику «Русское словесний наголос» під редакцією М. В. Зарва, виданому в 2001 році, закріплена тільки одна літературна норма - сир: наголос на останньому складі. У «орфоепічний словник російської мови» за редакцією І. Л. Резніченко 2003 року випуску записані обидва способи вимови - з наголосом на першому та на другому складі. У «Словнику труднощів російської мови» Д. Е. Розенталя і М. А. Теленковой згадується як норма тільки один спосіб вимови слова - з ударним виділенням на останньому складі: сир.

Наголос в цьому слові, закріплене в орфографічних і тлумачних словниках, які теж завжди містять відомості про постановку наголосів, також відрізняється у різних авторів. Все це говорить лише про те, що мова невпинно розвивається і змінюється. Цікаве дослідження на цю тему є, наприклад, у «Словнику мови Пушкіна», що вийшов в 2000 році. Там можна познайомитися з застарілими і вийшли з ужитку словами, втраченими наголосами і значеннями сучасних слів. Наприклад, ось як ставилися в старовину наголоси у словах «Громадяни, закласти, доля». Або ось як зв`язувалися зі словами деякі прийменники: «між чого» замість сучасного «між чим», або «назустріч кого», замість уживаного сьогодні «назустріч кому».

Особливості російського наголоси

Наголос - це фонетичне виділення в слові певного складу. Ми робимо це за допомогою посилення звукового сигналу в якій-небудь частині слова. У російській мові наголос завжди ставиться на голосні фонеми в слові. Склад, на який воно падає, називається ударним. Звук під наголосом завжди довше ненаголошеного, а голос на ударному звуці підвищується. Наголос може падати в будь-якій частині слова, більше того, в різних граматичних формах (при відмінюванні і відмінюванні слів) воно може переміщатися з одного складу на інший. Візьмемо, наприклад, цікавить нас слово «сир». Наголос, як ми з`ясували, потрібно ставити на складі -рОг. Але це в називному і знахідному відмінках. У родовому наголос вже буде на складі -гУ і т. Д.

Деякі важкі випадки

А тепер розглянемо ще декілька слів, в яких люди дуже часто роблять фонетичні помилки. Лідери неправильного вимови - слова столяр (правильно - столяр), оптовий (пр. - Оптову), дзвонить (пр. - Дзвонить), шарфи (пр. - Шарф), банти (пр. Бант), договір (норма - договір), полегшити (норма - полегшити), буряк (норма - буряк), прийнята (норм. - прийняття), туфля (норм. - туфлі). Сюди ж включимо правильний наголос у англіцизмів: бармен.

Отже, ми переконалися в тому, що говорити правильно необхідно, і для цього нам треба не лінуватися заглядати в словники, а також у тому, що рухливе слово «сир» не уживається з фіксованим на останньому складі наголосом і прагне узаконити ще одну норму - наголос на першому складі. Однак поки цей процес не завершений, а тому вимовляти це слово слід так, як вимагає більшість словників - з останнім ударним складом.