Лицьовій звід - Цар-книга російської історії

2010 рік для фахівців, що вивчають Давню Русь, і просто любителів історії ознаменувався вельми важливою подією: в інтернет у відкритий доступ виклали Особовий літописний звід Івана Грозного (В народі його називають Цар-книгою). Відсканували його і помістили у всесвітню мережу представники Товариства любителів древньої писемності.

У чому полягає важливість даної події?

Погодьтеся, що найголовніше в роботі кожного історика - це першоджерела: письмові, твори мистецтва, архітектура, предмети побуту та інші артефакти. На жаль, у наш час не так багато дослідників минулого звертаються саме до них. Найчастіше вони вивчають і цитують роботи інших істориків, а ті третє і так далі. У результаті, якщо почати розбиратися, то більшість таких вчених ніколи і не користувалися першоджерелами, і всі свої праці створили на основі чужих слів і думок. Виходить, що дані роботи можна порівняти з поганою копією копії якогось «блокбастера». Якщо відкрити і прочитати те, що написано в стародавньому документі, і порівняти інформацію з тим, що пишуть сучасні історики, часто можна виявити не тільки незначні неточності, але й часом зовсім протилежні факти. Ось так-то, і подібне трапляється часто-густо.

Древні артефакти Русі

На жаль, до наших днів збереглося не так багато справжніх першоджерел, як того хотілося б. Якщо розглядати архітектурні пам`ятники, то їх залишилося зовсім небагато, та до того ж більшість з них відносяться до 18-19 століть, адже на Русі основний будівельний матеріал - це ліс, а регулярні війни і пожежі не щадять такі споруди. Якщо брати предмети побуту та ювелірні прикраси, так і тут не все так просто: те, що вдалося зберегти, - це все артефакти 15-19 століть. І це теж цілком зрозуміло, адже дорогоцінні метали і камені завжди були метою різного роду любителів наживи і чорних археологів. Практично всі давні поховання (кургани та інше) на території нашої країни були розграбовані ще в часи Катерини Другої.

Усні перекази

Найбільш повно історичні відомості про історію нашої землі збереглися в пам`яті народу - це легенди, перекази, казки, билини і т. Д. Проте вчені категорично заперечують можливість розгляду усної творчості як джерела інформації, принаймні, щодо того, що пов`язано з колишньою Русі, хоча готові повністю взяти легенди, скажімо, скандинавських або британських народів. А адже в наших казках і переказах збереглося багато цікавих фактів, певна інтерпретація яких підтверджує одну з популярних сучасних теорій (А. Скляров «Залюднений острів Земля»). Наприклад, всі ми знаємо про таку казкової дивину, як чарівне блюдечко з наливним яблучком, в якому видно весь світ - чим це не «Айфон» з його логотипом - надкушений фруктом? А килими-літаки, а чоботи-скороходи? Та хіба мало що ще ...

Втім, ми сильно відволіклися, пора повернутися до головної теми нашої статті, а це, нагадаємо, Особовий звід царя Івана (iv) Грозного.

Письмові джерела

Головні письмові джерела Стародавньої Русі - це літописи. Ще з 19 століття початок видаватися Повне зібрання російських літописів. Кожен бажаючий міг ознайомитися з цим друкованим виданням, звернувшись до бібліотеки. Однак зараз ведуться роботи в рамках проекту «Рукописні пам`ятки Стародавньої Русі» з переведення його у цифровий формат, і найближчим часом він, як і Особовий звід Івана Грозного, буде викладений в інтернет для загального користування. Початківцям дослідникам слід знати, що в стародавніх рукописах джерелом інформації є не тільки текст, а й малюнки. Мова йде про ілюстровані документах. Головним з них і виступає Особовий звід. Він складається з десяти тисяч листів і сімнадцяти тисяч ілюстрацій.

Особовий літописний звід

Цей документ є найбільшим літописно-хронографіческом склепінням Давньої Русі. Він створювався на замовлення царя в Олександрівській слободі в період з 1568 по 1576 роки. Лицьовій звід містить виклад світовій історії від створення світу до 15 століття і російської історії до 67 року 16 століття. Амосов А. А. підрахував, що сей древній артефакт складається з десяти томів загальною чисельністю в 9745 аркушів, які прикрашені 17744 кольоровими мініатюрами. Історики небезпідставно вважають, що Цар-книга містила і одинадцятий том. Нині він втрачений, і це зрозуміло, адже в ньому йшлося про найбільш неоднозначному періоді російської історії - до 1114 року.

Лицьовій звід: зміст

У перших трьох томах містяться тексти біблійних книг, таких як П`ятикнижжя, книги Суддів, Ісуса Навина, Царств, а також книги Рут, Естер, пророка Даниїла. Крім того, в них представлені повні тексти Олександрії, два оповідання про Троянської війни («Повість про створення та поплененіі тройську», витягнута з «Хронографа Руського», і «Історія руйнування Трої» - переклад роману Гвідо де Колумна) і робота Йосипа Флавія « Історія Іудейської війни ». Для подальших світових подій джерелами отримання відомостей послужили робота «Літописець Іллінський і Римський» і «Хронограф Російський».

Історію Русі Особовий звід описує в 4-10 томах, джерелом послужила переважно Никонівський літопис. Як стверджують дослідники (наприклад, Клосс Б. М.), починаючи з подій 1152, в документі зустрічаються і додаткові джерела, такі як Новгородський звід (1539), Воскресенська літопис, «Літописець початку царства» та інші.

Древнє редагування

Цар-книга має ряд правок, вважається (доказів цьому, правда, немає), що вони були зроблені приблизно в 1575 році за вказівкою самого царя Івана Грозного. Переробка вже готового тексту торкнулася в основному період з 1533 по 1568 роки. Невідомий редактор зробив приписки на полях документа, в деяких з них містяться звинувачення проти осіб, репресованих і страчених під час опричнини.

На жаль, робота над Лицьовим склепінням закінчена була: частина мініатюр виконані тільки в чорнильному нарисі, розфарбувати їх не встигли.

Висновки

Лицьовій звід Івана Грозного є не тільки пам`ятником книжкового мистецтва Русі, а й вельми важливим джерелом історичних подій: мініатюри, незважаючи на всю умовність і досить символічний характер, дають багатий матеріал для досліджень реалій того часу. Крім того, вивчення редакторських правок, які внесені в останній том («Царственна книга»), надають можливість отримати більш глибокі відомості про політичну боротьбу послеопрічним періоду. Вони дозволяють судити і про змінених оцінках царя діяльності тих чи інших його сподвижників. А також про нові поглядах на самі події в період його правління.

На закінчення

Завдяки діяльності Товариства любителів давньої історії, тепер кожен бажаючий зможе ознайомитися з цим безцінним артефактом. Адже раніше для того, щоб отримати доступ до даного документа, необхідно було докласти масу зусиль, та й отримати його могли лише вчені-історики. Зате сьогодні це доступно кожному. Все, що необхідно, - наявність доступу до всесвітньої мережі, і можна зануритися в захоплюючий світ вивчення нашого минулого. Побачити все своїми очима, скласти про ті чи інші події свою думку, а не читати готові штампи істориків, які, можливо, навіть ніколи і не відкривали першоджерело.