Привід - це частина мови, що вимагає особливої уваги ... Прийменники в німецькій мові

Привід - це службова частина мови, яка позначає приналежність суб`єкта до об`єкта, їхнє ставлення один до одного. Він висловлює так звану синтаксичну залежність наступних частин мови: числівник, займенник, іменник - від інших. І його головна особливість полягає в тому, що прийменник - це службове слово, яке не вживається самостійно. І це стосується будь-яких мов.

Прийменники в німецькому

Роль даної частини мови в цій мові точно така ж, як і в нашому рідному російською. Тут все просто і зрозуміло. Привід - це частинка, що зв`язує групи слів між собою. Зазвичай вони стоять попереду того слова, до якого відносяться. Слід навести приклад. Das Fenster (перекладається, як "вікно"), der Tisch (стіл). Можна ці слова об`єднати в єдину фразу. Вийде наступне: "Der Tisch an dem Fenster", що можна перекласти, як "стіл біля вікна". Ще слід застерегти, що прийменники служать для визначення відмінка іменника, а часто і займенники. Але тільки в тих випадках, якщо ці частини мови стоять після прийменника. Їх вживають як з одним відмінком, так і з декількома одночасно. Однак деякі прийменники вживаються і після іменника, і до нього.

Відповідність з дієсловами

Треба сказати, що багато дієслова в німецькій мові повинні мати після себе певні доповнення або прийменники, причому в певному відмінку. У деяких випадках значення прийменників, які управляють дієсловами, не збігається з перекладом російських аналогів. Тут діє один яскравий приклад. Фраза "Я думаю про тебе" на німецьку мову перекладається як "Ich denke an dich". Якщо дослівно розбиратися в цьому реченні, то звучати російською воно буде так: "Я думаю у / на тобі". До речі, на цьому грунті у багатьох виникають проблеми з розумінням. Російські прагнуть дослівно перекласти ту чи іншу пропозицію, щоб як можна більш точно донести суть до свого німецького співрозмовника, а в результаті через неправильне застосування прийменників опонент просто не розуміє вимовленого. Не можна забувати про це. Саме тому потрібно вивчити список прийменників, а також тренуватися їх застосовувати.

Перша група

Прийменники, як і багато інші частини мови, діляться на кілька груп. Їх усього три. Це ті, які після себе не вимагають якого-небудь певного відмінка - перша група. До других належать ті, що управляються виключно одним відмінком, а також група даних частинок, керованих двома відмінками (Akkusativ і Dativ). І якщо говорити про те, що таке прийменник в літературі, варто розглянути кожну з груп. Отже, als і wie - це ті, яким після не потрібен певний відмінок. Після них частини мови змінюються як члени речення. Можна навести приклад: Ich kannte ihn schon als Lehrer (тут яскраво виражений Nominativ), і перекладається дана пропозиція дещо нелогічно: "Я знав, коли його ще сам був учителем". Є інший варіант, схилені по Akkusativ. Звучить він так: Ich kannte ihn schon als Lehrer. І перекладається, відповідно: "Я знав його, коли ще він був учителем". Хоча знову-таки це тільки російською мовою дані фрази так звучать, по-німецьки обидва варіанти вельми логічні.

Друга група

До таких, як уже було сказано, належать ті прийменники, що управляються одним лише відмінком. І це не рідкість, оскільки багато з них такими і є. Ось перелік тих, які управляють Akkusativ (знахідний): wider, pro, um, ohne, per, gegen, je, durch, fur, dis. Для прикладу можна навести таку пропозицію: Ich gehe durch den Straszlig-e. Перекладається воно як "Я йду по вулиці". Наступне: прийменники, що керують Dativ (давальним). До них відносять entgegen, aus, gemauml-szlig-, mit, bei, seit, nach, zu, zuliebe, von, gegenuber. До речі, варто зазначити, що багато прийменники об`єднуються з іншими словами. І таких випадків маса. Наприклад, zu + sammenlegen - складивать- vor + bei - мимо, і т.д. І остання група - це ті прийменники, що керують Genitiv (родовий). Ось деякі з них: diesseits, unterhalb, oberhalb, jenseits, ungeachtet, infolge, а також багато інших. Можна бачити, що до цієї групи належать найбільш складні прийменники. І, до речі, їх більше, ніж інших. Вони також керують лише одним відмінком.

Третя група

Це ті прийменники, що керують відразу двома відмінками. До таких відносять наступні слова: unter, vor, neben, hinter, in, an, auf, uber, zwischen. Перераховані слова управляють Akkusativ і Dativ. І в цьому випадку вже все залежить від контексту. Припустимо, якщо в фразі є слово "wohin?" (Переклад: "куди?") І далі ведеться мова про дію, здійснюване з метою, то в такому випадку приводи, про які зараз йдеться, застосовуються з відмінком Akkusativ. Таким чином синтаксично позначається мета дії. Виглядає це так: "Er setzte sich neben mich" - він сів поруч зі мною. Загалом тема прийменників досить проста, головне приділити їй трохи часу і звернути свою увагу на особливості, які були перераховані раніше. У цьому випадку вивчити і запам`ятати буде простіше. Привід - це не така складна тема, як неправильні дієслова, тим більше, її дуже просто практикувати. Взагалі, будь-який педагог порадить своєму учневі, який вже більш-менш розбирає німецьку мову, поринути по можливості в мовне середовище. Навіть якщо немає можливості летіти до Німеччини, то практика можлива і в домашніх умовах. Починати краще з фільмів, інтерв`ю, пісень. Відомо, що слухова пам`ять - одна з найбільш вірних і надійних. Німецька мова легко лягає на слух. Тут найголовніше - увагу, тому що спочатку мова може здатися незрозумілою, в принципі, як і у випадку з іншими іноземними мовами, якщо людина чує їх вперше.