Порту "Кавказ". Поромна переправа, порт "Кавказ"

Особливе значення порт "Кавказ" придбав на тлі бурхливих політичних подій початку поточного року. Є підстави припускати, що після зміни статусу і державної приналежності Кримського півострова навантаження на існуючу тут вже понад півстоліття поромну переправу збільшиться багаторазово.

З історії

Порту "Кавказ" був зведений в 1953 році з метою здійснення вантажних та пасажирських перевезень на Кримський півострів. Розташований він на так званій косі Чушка, невеликій вузькій смузі землі в Керченській протоці. Для захисту від хвилювання акваторія порту була огороджена хвилерізами. Для забезпечення залізничного сполучення тут же була побудована однойменна станція "Кавказ". Поромна переправа порт "Кавказ" - порт "Крим" була спланована таким чином, що, крім перевезень залізничних складів, забезпечувала доставку автомобілів і пасажирів в порт міста Керчі. Портова інфраструктура забезпечувала пасажирські перевезення через Керченську протоку аж до кінця вісімдесятих років минулого століття. Трохи довше тривали переправи товарних залізничних складів. Потім і вони були припинені у зв`язку із зносом поромних засобів. Надалі порт "Кавказ" забезпечував тільки перевезення пасажирів і автомобільного транспорту.

В наш час

Відновилася перевезення вантажних вагонів через Керченську протоку близько десяти років тому. Це стало можливим після отримання в експлуатацію нових поромів і проведення робіт з реконструкції портової інфраструктури (2004). А починаючи з літа 2010-го стабілізувалися пасажирські перевезення. Пором "Порт" Кавказ "- Керченський морський вокзал" (маршрут) став виконувати три рейси на день.

Зміна профілю порту

Економічний підйом останнього десятиліття зажадав значного зміни всього напряму діяльності порту, спочатку побудованого лише для забезпечення поромної переправи. Після проведеної модернізації порт "Кавказ" придбав новий статус і став грати помітну роль у забезпеченні зовнішньої торгівлі Російської Федерації. Для цього довелося побудувати цілий ряд нових терміналів і допоміжних структур, призначених для зберігання та навантаження продукції хімічної та нафтопереробної промисловості. Все це було необхідно для забезпечення експортних поставок згідно з укладеними контрактами. Але, на жаль, відкрите зберігання та перевалка мінеральних добрив та інших сипучих вантажів привели до значного погіршення екологічної обстановки в районі коси Паці і в акваторії Керченської протоки.

Новий напрямок розвитку

В останні роки, крім традиційного напрямку на Керч, порт "Кавказ" став вихідною точкою для двох нових поромних ліній. З лютого 2009 року успішно функціонує залізнична поромна переправа в порт "Варна" в Болгарії. Її обслуговують сучасні поромні судна "Авангард" і "Слов`янин", які здатні за один рейс прийняти близько п`ятдесяти залізничних вагонів середньої величини. Основними вантажами є продукти нафтопереробки, скраплений газ та будівельні матеріали. А з осені 2011 року запущена в комерційну експлуатацію поромна лінія в турецький порт "Зонгулдак". Пором "АНТ-2" в цьому напрямку ходить один раз на тиждень і перевозить в основному автотранспорт з пасажирами. Це зручний спосіб дістатися до популярних турецьких курортів Середземноморського узбережжя для тих, хто навіть у відпустці не бажає розлучатися зі своїм автомобілем. Враховуючи популярність Анталії у російських туристів, такий напрямок є дуже перспективним.

На тлі останніх подій весни 2014

Після переходу Кримського півострова під російську юрисдикцію сильно виросла в своєму значенні транспортна комунікація, що проходить через порт "Кавказ". Пором, розклад якого в колишні роки сильно залежало від сезону, стає тепер стратегічно важливим засобом повідомлення з повернулися в Росію півостровом. Навантаження на Керченську поромну переправу в значній мірі збільшилася вже в даний час. І цілком логічним буде припущення про те, що потік вантажів і пасажирів через неї в найближчій перспективі буде тільки зростати. Граничного навантаження вона досягне в розпал традиційного туристичного сезону. Ситуація сильно ускладнюється тією обставиною, що залізничне сполучення через Україну в напрямку Криму знаходиться під великим питанням. З потоком пасажирів у розпал туристичного сезону Керченська переправа може не впоратися. В даний час розглядається питання про запуск в експлуатацію нових поромних коштів з портів Анапи і Новоросійська. Вони будуть направлятися, минаючи Керч, в порти Севастополя, Ялти та Феодосії.

Перспективи Керченської переправи

Питання про будівництво моста, що з`єднує Крим і Кавказ, неодноразово піднімалося ще в епоху СРСР, але до конкретної реалізації цього наміру не вдалося навіть наблизитися. Мостовий перехід через Керченську протоку в даний час знаходиться в стадії розробки. У технічному відношенні проект цей досить непростий, він зобов`язаний забезпечити надійне автомобільне і залізничне сполучення між материковою частиною і півостровом. Крім того, має бути забезпечено безперешкодне морське судноплавство по Керченській протоці в напрямку Азовського моря і назад. Будівництво такого складного інженерного об`єкта не може бути завершено за короткий період часу. Але навіть після того як міст буде побудований, поромна переправа «Порт" Кавказ "- порт" Крим "» залишатиметься найважливішою транспортною комунікацією. Він давно вже вийшов за межі свого первісного проектного призначення і став важливою ланкою у зовнішній торгівлі Російської Федерації. Це транспортний і перевалочний вузол в багатьох схемах експортних та імпортних операцій. В даний час річний вантажообіг порту впритул наблизився до позначки у вісім мільйонів тонн. Таким чином, свого значення порт Кавказ не втратить і після того, як по новому мосту через Керченську протоку підуть поїзди та автомобілі.