Довжина моста через Керченську протоку ще точно не відома. Історія, сьогодення і майбутнє моста через Керченську протоку

Проектування мосту на узбережжі Таманського півострова через Керченську протоку отримало новий імпульс відразу ж після возз`єднання Криму з Росією. Коли новий транспортний перехід буде введений в дію, він безпосередньо зв`яже Краснодарський край з Кримом. Максимально стислі терміни відведені на проектно-вишукувальні роботи та на саме будівництво. Поки точно не відомо, якою буде довжина моста через Керченську протоку. Ймовірно, транспортний коридор в 2 рази перевищить розміри аналогічного споруди 1944 року. Сучасна мостова переправа значно прискорить розвиток в регіоні туризму і сільського господарства.

Міст через Керченську протоку. Фото проекту

Проекти спорудження транспортного переходу були представлені до уваги фахівців Міністерства транспорту РФ і учасників міжвідомчої комісії. Один з нових об`єктів транспортної інфраструктури Криму - дворівневий міст над Керченською протокою - буде поєднаним (автомобільним і залізничним). До такого рішення фахівці міністерства прийшли після вивчення всіх запропонованих варіантів.

Конструктори створили 74 проекту, що відрізняються за вартістю, протяжності під`їзних шляхів. Є серед них варіанти будівництва тунелю від точок Тузла і Чушка. Фахівці в області мостобудування розглянули всі можливості, але при цьому зазначили, що тунель обійдеться дорожче, ніж міст, і будувати його доведеться довше. Термін зведення суміщеного мосту через протоку - 3,5 року. Є варіанти спорудження транспортного коридору з порту «Кавказ», інших точок. Фото одного з проектів дає уявлення про дворівневу комбінації автодоріг і рейкових шляхів.

Найбільш перспективні проекти

Фахівці Міністерства транспорту РФ і міжвідомчої комісії ретельно вивчили всі проекти мостового переходу між Кавказом і Кримом. Найбільш перспективними визнали 4 варіанти з 74-х. Кожним з них передбачена різна довжина моста через Керченську протоку:

1. «Північний» - маршрут від мису Ліхтар і до м. Малий кут, його протяжність 10,3 км.
2. «Жуковський» - мостовий перехід від Жуковки до коси Чушка, довжина - 6,3 км.
3. «Єнікальський» - міст у вузькому створі протоки довжиною 5,7 км.
4. «Тузлинський» - транспортний перехід від м. Ак-Бурун до коси Тузла, довжина -11,7 км.

Вартість проектів

Спочатку в Міністерстві транспорту РФ була озвучена мінімальна сума в 50 млрд. Рублів, необхідна для зведення автомобільного мосту між Таманью і Керченським півостровом. Президент РФ Володимир Путін уточнив і доповнив завдання: побудувати суміщений транспортний перехід (автомобільний і залізничний).

Опрацьовується варіант доповнення до мосту у вигляді тунелю по дну протоки. Підсумкова вартість всього будівництва буде уточнюватися аж до середини осені 2014 року, як і довжина моста через Керченську протоку. До того часу мають завершитися інженерно-вишукувальні роботи, які успішно ведуться в районі майбутнього будівництва.

За розрахунками фахівців, витрати на спорудження мостового переходу можуть перевищити 300 млрд. Рублів. Близько 84 млрд. Рублів із загальної суми буде витрачено на підготовчі роботи. Вартість проекту і всього будівництва збільшується в міру вивчення природних особливостей протоки, його геологічної будови і розміщення на Керченському півострові об`єктів історії, культури та археології.

Міст у Керченській протоці

Проект моста від коси Тузла до м. Ак-Бурун, вибраний міжвідомчою комісією, передбачає будівництво залізниці та автотраси над нею. Будуть прокладені два рейкових шляхи і зведена чотирьохсмугова автомагістраль. Далі по косі залізниця піде не під автомобільною, а поруч з нею. Над підставою коси будуть побудовані окремі автомобільний і залізничний переходи. У разі спорудження транспортного коридору по «Тузлинським» проекту будуть потрібні самі короткі залізничні та автомобільні під`їзди (36 і 38 км відповідно). Особливість варіанту, який включає в орбіту будівництва моста косу Тузла, - економія на зведенні під`їзних шляхів.

«Тузлинський варіант»

Коса Тузла і дамба знаходяться на півдні протоки, в найбільш широкому його створі. Будівництво в цій частині значно відрізняється від проекту маршруту, що з`єднує порт «Кавказ» на сході і косу Чушка на заході:

1. «Тузлинським варіантом» передбачено будівництво найдовшого транспортного коридору. За проектом довжина моста через Керченську протоку досягне 11,7 км.
2. Будуть використані площі для будівництва всієї супутньої інфраструктури, включаючи склади та інші приміщення.
3. З`явиться можливість захистити від впливу масштабних земляних робіт скіфські кургани та інші пам`ятки, якими багата місцевість.
4. Будівельники намагатимуться обійти незвичайні природні об`єкти Керчі та Таманського півострова - грязьові вулкани.

Природні особливості Керченської протоки

Будівництво транспортного коридору почнеться після завершення геологічних, гідрологічних та інших досліджень в районі зведення моста. Тектонічні умови тут складні, помітний вплив на екосистему надає господарська діяльність. Плановані роботи не повинні завдати шкоди судноплавству і рибних багатств протоки. У проектах конструктори постаралися врахувати основні природні характеристики і умови водного простору, що розділяє Тамань і Крим. Керченську протоку (загальні показники):

• походження - тектоніческое;
• довжина - 45 км;
• ширина - від 4,5 до 15 км;
• глибина - 5-15 м;
• крайня точка Керченського півострова - м. Ак-Бурун;
• крайня точка Краснодарського краю - м. Тузла;
• клімат - помірно континентальний.

Керченська протока - найдавніший транспортний коридор

Місто Керч заснований грецькими поселенцями в середині VI століття до н. е. Тут виявлені руїни городища Пантікапей - столиці Боспорського царства. Територію протоки в давнину називали Кіммерійським Боспором за схожості з Босфором між Чорним морем і Егейським (Середземним морем). Західна частина протоки омиває Керченський півострів Криму (Тавриди). На сході знаходиться Таманський півострів. В околицях Керчі знайдені скіфські кургани, античні городища, фортеці, інші пам`ятки історії та культури.

Сполучення між західним і східним берегами існувало ще в глибоку давнину. Кіммерійці могли переганяти вбрід свої стада через мілководді, що з`єднує Азовське та Чорне моря. Ширина Керченської протоки дозволяла торговцям і рибалкам переправлятися на човнах. Місто Керч внесений до списку спадщини ЮНЕСКО як територія, по якій пролягав Великий шовковий шлях. Керченську протоку також був частиною дороги, званої «із варяг у греки». На його дні знайдені частково затоплені давньогрецькі міста, уламки військових кораблів Османської імперії.

Історія моста (1903-1953)

На початку ХХ століття уряд Великобританії планувало будувати залізничний маршрут з Англії в Крим, міст через Керченську протоку, відкрити шлях на Кавказ, в Індію. На реалізацію проекту не вистачило коштів. Імператор Микола II в 1903 році теж мріяв, що Російська держава побудує міст через Керченську протоку між Керчю і Таманью, але здійсненню плану перешкодила війна 1914 року. У роки Великої Вітчизняної війни Північно-Кавказький регіон і Крим стали місцем запеклих боїв між Німеччиною і СРСР. Німецькі війська спорудили понтонний міст через Керченську протоку, але фюрер навесні 1943 року зажадав звести 5-кілометровий постійний.

Ідею мостового переходу німецького архітектора Альберта Шпеєра фашистські окупанти не встигли втілити в життя. Після вигнання нацистів з Тамані і Криму радянські інженери реанімували німецький проект, будівельники використовували залишені гітлерівцями металоконструкції та обладнання. Наприкінці квітня 1944 почали встановлювати палі, а в перших числах листопада того ж року в бік Кавказу відправився перший склад від станції «Крим». У лютому 1945 року міст звалився під напором крижаних брил, які вітер і хвилі пригнали з Азовського моря. У 1953 році почала працювати поромна переправа, яка пов`язала Тамань і Керч.

Нереалізовані проекти моста

Після розпаду СРСР у Росії і на Україні не раз піднімалося питання про транспортному коридорі через Керченську протоку. З 1991 року було розроблено близько 20 проектів, в обговоренні яких брали участь президенти України та Росії. У 2004 році обслуговуючі маршрут пороми були замінені, а переговори увійшли в затяжну фазу. Робота над проектом пожвавилася в 2010 році, коли в Україні відбулася зміна влади. На одній з презентацій були озвучені параметри будівництва: довжина моста - 4,2-4,5 км, фінансування - 24 млрд. Рублів. До Євро-2012 транспортний перехід мав з`єднати Кавказ і Крим, але його будівництво знову відклали. Міст через Керченську протоку планували зводити напередодні сочинської Олімпіади. Тоді міждержавна комісія зупинила свій вибір на самому короткому «північному» варіанті (від м. Ліхтар до м. Малий Кут). Проект так і залишився папері.

Краснодарський край - Крим

При створенні нового мостового переходу буде діяти існуюча переправа через Керченську протоку (порт «Кавказ» - порт «Крим»). Сезон 2014 обіцяє бути «спекотним». Щоб потрапити в Крим на відпочинок, росіяни подорожують залізницею до Краснодара або Анапи. Зі столиці Кубані або з чорноморського узбережжя продовжують шлях на автобусі в порт «Кавказ», далі йдуть на поромі до порту «Крим». Ще один варіант доставки пасажирів - на катамаранах з Анапи до Керченського порту.

Керченський міст: погляд у завтрашній день

На думку експертів, немає перешкод, що заважають будівництву нового транспортного переходу. Російські фахівці в галузі геології і гідрології провели необхідні дослідження узбережжя і заміри Керченської протоки. Перевагу віддали варіантам маршруту, який отримав назви «Жуковський» і «Тузлинський». При оцінці цих проектів враховували багато факторів, в тому числі збереження пам`яток на берегах протоки. Міст з`єднає два популярних курортних регіону, потребують розвитку. Економіка півострова Крим отримає вагоме доповнення до транспортної інфраструктури, необхідної для розвитку виробництва, морських портів, комунікацій, туризму та сільського господарства.