Аналіз вірша «Прозаседавшиеся». Аналіз вірша Маяковського "Прозаседавшиеся"

Володимир Маяковський, як відомо, беззастережно прийняв революцію і вітав зароджується соціалістичний лад. Однак, спостерігаючи дійсність, він з прикрістю зазначав «хвороби» нової формації. Однією з них був тотальний радянський бюрократизм, якого не очікував від нової влади Маяковський. Вірш «Прозаседавшиеся» - це його відповідь на ситуацію, що склалася.

Лик бюрократії

Слово «бюрократія» походить від злиття двох іменників - французького «канцелярія» і грецького «влада». Це явище існує скрізь, де є державне управління. Бюрократизмом (або канцелярщиною) називають безмірно ускладнене рух паперів по інстанціях і письмових столів чиновників.

Аналіз вірша Маяковського «Прозаседавшиеся» допомагає побачити личину «паперової влади» через призму ліричного сприйняття, яке робить картину надзвичайно виразною. В якійсь мірі неприязнь поета до канцелярської атрибутиці може бути пояснена особистою драмою: його батько помер від зараження крові, яке послідувало за тим, як він вколов голкою палець, зшиваючи паперу. І звичайно, поета самого торкнулася циркулярна тяганина, коли він клопотав про публікацію своєї п`єси «Містерія-буф». Залишилися записки, в яких Маяковський розповів, як зіткнувся з «бюрократизмом, змішаним із знущанням».

Аналіз вірша «Прозаседавшиеся»: сюжет

Герой твору з раннього ранку («трохи ніч перетвориться на світанок») намагається потрапити на прийом до начальника «Іван Ванич», це, звичайно, узагальнений образ всіх чиновників. Це далеко не перша спроба: «ходжу з часу вона» (це книжкове слов`янське вираз, що означає «колись дуже і дуже давно»). Але начальник постійно десь засідає. На очах ліричного героя відбувається бюрократична круговерть: день у день службовців наздоганяє «дощ» «паперових справ» (тут автор використовує гіперболу), і вони безперестанку ходять по засіданнях. Поет сатирично осмислює тематику цих засідань, обговорювані питання яких сміховинні: «покупка склянки чорнила Губкооперативом» або просто безглузде: «об`єднання Тео і Гукона» (ТЕО - це абревіатура назви «Театральний відділ Наркомосу», а ГУКОН - Головне управління кіннозаводства Наркомзему). Під сатиричне перо Маяковського потрапляють улюблені радянські скорочення, які він римує в дотепній рядку: «На засіданні А-бе-ве-ге-де-е-ж-зе-кома».

Ідея та настрій

Аналіз вірша Маяковського «Прозаседавшиеся» особливо цікавий з точки зору розвитку авторського настрою. Спочатку воно стримане, герой шанобливо довідується у секретаря щодо чиновника: «Чи не можуть аудієнцію дати?» Однак йому відмовлено. А після того як «исколесишь сто сходів», тобі вже «світ не милий». Автор прямо не називає свій стан, але використовувана лексика однозначно малює портрет змученого, нещасного прохача.

Після чергової безуспішної спроби пробитися до чиновника (вже «дивлячись на ніч») настрій ліричного героя рішуче змінюється, він «вз`яренний» «вривається лавиною» в кабінет засідають, ще й «дикі прокляття дорогою вивергаючи». Епітети, як бачимо, досить експресивні! І ось перед героєм жахлива сцена: «сидять людей половини». Не сміючи вірити очам, він, як кожен нормальний чоловік, наляканий і стривожений: «кидаюсь, репетуючи», у нього «від страшної картини звихнувся розум». Але особливо зловісною здається незворушність секретаря, який буденно констатує: «Він на двох засіданнях відразу». Чому дивуватися? Нарад так багато, що доводиться між ними розриватися: «... до пояса тут, а решта там!» Гіпербола переростає в гротеск і перетворює розповідь у фантасмагорію. Завершує вірш нездійсненна мрія ліричного героя про те, щоб совещателі зібралися на засідання «Щодо викорінення все засідань». Поет іронічно прорікає її в навмисно канцелярському стилі.

Жанровий аналіз вірша Маяковського «Прозаседавшиеся»

Безсумнівно, що вірш витримано в жанрі сатиричного фейлетону. Воно, як личить фейлетону, гостро висміює пороки соціуму, володіє публицистичностью та художніми достоїнствами. Автор не скупиться на гіперболізацію і гротеск, ємні метафори і дошкульні епітети. Багато вирази, як і сама назва вірша, стали загальними вже за життя поета і щільно увійшли в скарбницю розмовної мови. З фейлетонним жанром пов`язані тут і мовні новаторські пошуки поета, як про те свідчить аналіз вірша «Прозаседавшиеся».

Маяковський - поет-футурист

Творчість поета довелося на часи, коли ламався не тільки державний лад, але й мова. Люди мистецтва шукали нові виразні засоби, кидаючи виклик традиції. Прагнення до новизни кристалізувалося в художньому напрямку початку ХХ століття - футуризм, до якого захоплено примкнув Маяковський. Аналіз вірша «Прозаседавшиеся» тому цінний і з точки зору ефектних неологізмів, придуманих поетом. За твердженням дослідників, у творах Володимира Маяковського присутні більше 2800 нових лексичних конструкцій. До нього в російської мови ніхто не чув епітета «вз`яренний», як і інфінітива «роздвоюється» або деепричастия «репетуючи». А слово, що стоїть в титулі твори, - нововведення, яке не знає собі рівних. Іменник «Прозасідалися» - це похідне від дієслова «Прозаседавшихся», якого теж немає в російській мові. Однак конотація слова тісно пов`язана, наприклад, з дієсловом «погратися» і має відтінок катастрофічною надмірності, безнадійності.

Композиційна завершеність вірша

Твір написаний в кільцевої композиції. Ми спостерігаємо добовий цикл: з ранку одного дня до ранку іншого. Настрій ліричного героя, як демонструє аналіз вірша «Прозаседавшиеся», відповідає цьому циклу, хвилювання, що посилюється в поневіряння героя і досягає кульмінації в сцені, де він бачить половинки людей, поступово вщухає і трансформується в рефлексію.