Політичний PR

Реклама PR виникла в двадцятому столітті на Заході. До середини століття Джон Шнайдер, піар-агент, опублікував роман під назвою «Золота дудка». У своїй роботі він дав досить докладний опис психологічних прийомів впливу на людей, які були використані під час президентської кампанії 1960-го року. В політичних партіях в той час з`явилися перші фахівці з піару.

Тоді кандидати в президенти стали таким собі «товаром», а в якості ринку постали виборці. В результаті протиборство двох кандидатів вилилося в суперництво двох рекламних фірм. Перемогу здобув не сильно, а той, чия піар-служба спрацювала найбільш ефективно. При цьому застосовувалися найрізноманітніші методи психологічного впливу на виборців.

Політичний PR був направлений на конкретного виборця, методи впливу зачіпали інтереси середньостатистичного громадянина з середнім рівнем інтелекту. Зрозуміло, виборцям нецікаво слухати тривалі мови про глобальних світових проблемах. Їх більше цікавлять їхні власні насущні проблеми.

Політичний PR - це досить складний багаторівневий процес. Він включає в себе кілька заходів:

1. Організацію і проведення ефективних кампаній.
2. Розробку стратегій.
3. Проведення соціологічних досліджень.
4. Іміджеве супровід кандидатів.
5. Юридичний супровід всієї кампанії.
6. Розробку креативного плану.
7. Зовнішній моніторинг.
8. Роботу з організаціями (громадськими, політичними та іншими).
9. Залучення регіональних і федеральних ЗМІ.
10. Протидія службам конкуруючих кандидатів і партій.
11. Підготовку та виробництво різної наочної агітації. На цьому етапі застосовуються різні прийоми зовнішньої реклами: листівки, щитова реклама, флаєри, банери, розтяжки, плакати та інші.

Політичний PR являє собою сукупність різних заходів, за допомогою яких досягаються поставлені завдання. Фахівці в області піару застосовують різноманітні способи психологічного впливу на населення, для того щоб досягти комунікативних цілей при просуванні однієї структури і разом з тим нейтралізації інший. Політичної PR передбачає застосування таких прийомів, як:

1. Створення іміджу аутсайдера і переможця.
2. Формування помилкової популярності.
3. Хибна підтримка.
4. Тривалі переговори.
5. Формування безвихідних ситуацій.
6. Зіткнення партій штучним методом за допомогою різних подій, за допомогою підставних осіб і іншого.

Політичний PR включає в себе різноманітні технології. Вони сприяють формуванню у одержувача інформації власної думки про ті чи інших партіях або діячів. В якості найбільш поширеною технологією, яка включена в політичний PR, виступає так званий «спічрайтинг». Дослівно цей термін означає написання певного тексту, призначеного для усного виступу. Досить широке застосування знаходить і технологія комунікативного впливу на народні маси. У рідкісних випадках можуть застосовуватися персональні технології піар-впливу.

У даній сфері прийнято розмежовувати білий і чорний піар. Останній містить у собі заходи, які суперечать закону і не відповідають морально-етичним нормам суспільства. Заходи, що проводяться в рамках чорного піару, спрямовані на підрив репутації конкурентів, включає в себе збір компромату, підкуп та інше. Простіше кажучи, подібні заходи являють собою поширення негативних відомостей про кого-небудь. Білий піар, навпаки, передбачає застосування виключно законних заходів, спрямованих на досягнення компромісу між кандидатами та громадськістю. Іншими словами, представляє двосторонню систему проходження інформації, засновану на принципі співробітництва.