Здібності в психології: це вроджені чи набуті якості?
Одна з важливих і складних тем у психології - здібності людини, їх поява, становлення і розвиток. Слід зазначити, що немає чіткого визначення даної категорії. Приміром, Б.М. Теплов говорить про те, що здібності в психології можна розглядати як індивідуальні особливості, які відрізняють одну людину від іншої.
Якщо мова йде про здібності індивіда, то, перш за все, маються на увазі його можливості в певному виді діяльності. Наприклад, людина може бути хорошим теслею або столяром, з легкістю освоювати іноземні мови, розуміти математичні закономірності і без праці вирішувати завдання. Всі ці дії він виконує з урахуванням того, що інші люди, які навчаються разом з ним, гірше володіють даними навичками, не так проявляють свої здібності. У психології цей термін можна визначити як наявний у індивіда якийсь потенціал, який він може розвивати для досягнення кращих результатів.
При розмові батьків, які обговорюють можливості своїх дітей, часто звучать фрази про те, що їх чадо виявляє ті чи інші здібності. Як правило, коли мова йде про дошкільників, то мається на увазі, що дитина добре малює або більш розвинений по відношенню до своїх однолітків у фізичному плані, що дозволяє досягати йому високих результатів у спорті. Багато хваляться успіхами своїх дітей, пишаються ними.
Здібності в психології часто асоціюють з такими термінами, як «талант» і «обдарованість». Це порівняння виправдане, оскільки якщо допомагати дитині розвивати свої вміння, удосконалювати їх, то через певний проміжок часу цілком можна буде сказати про нього, що він є обдарованим. Наприклад, якщо дошкільник виявляє інтерес до живопису або музики, йому подобається цим займатися, то слід подумати про те, щоб визначити його в який-небудь гурток, щоб розвинути здібності.
У психології досягнення талановитої людини є результатом злагодженої роботи його нервово-психічних властивостей і безпосередньо самої діяльності. Саме тому такі люди кілька розсіяні, незібрані, постійно відволікаються. Зате, коли того вимагають обставини, вони з легкістю мобілізують всі свої зусилля для досягнення високих результатів саме у сфері власної обдарованості.
Як же все-таки виявляються здібності людини? Психологія і її дослідження в даній області допоможуть відповісти на це питання.
Оскільки це ті якості, завдяки яким індивід досить легко здобуває знання і успішний в будь-якій діяльності, можна говорити про якийсь природженому їх характер, про генетичної схильності. При цьому без уваги не залишається і сам процес розвитку цих навичок. Не зовсім вірно говорити про здібності людини до живопису, якщо його не намагалися навернути до малювання, адже тільки в процесі планомірного навчання цьому виду діяльності можна з`ясувати правду про їх наявність чи відсутність.
Розвиток здібностей психологія пояснює досить просто: для цього потрібні лише невеликі задатки. Але у більшості людей при народженні є такі, а чому одні виходять більш здатними, ніж інші? Відповідь очевидна: тільки вдосконалюючи те, що закладено природою, ви можете добитися високих результатів.