Види уваги в психології та їх соціальні функції

Проблема уваги завжди була в центрі уваги багатьох психологічних концепцій та навчань. Так, наприклад, Павлов, аналізуючи види уваги в психології, пов`язував його функціонування з мозковими процесами і практично звів його розуміння до рівня безумовного рефлексу. Таке трактування стверджувала здатність людини концентрувати всю свою психічну діяльність на одному об`єкті, який в силу впливу різних факторів, виявляється в центрі цієї концентрації.

Засновник іншої школи, Ухтомський, стверджував, що увага в будь-яких випадках свого прояву завжди визначається, насамперед, властивостями самого предмета, на якому воно концентрується. Причому, це може бути навіть не предмет цілком, а лише деякі його боку, домінуючі над іншими властивостями і призводять до звернення до себе. В якості активного «співучасника» процесу концентрації уваги виступає соціальна значимість для конкретної людини тієї сторони предмета, яка притягує на себе його увагу.

Проте, які б ми не розглядали теорії, що аналізують види уваги в психології, слід визнати, що багато в чому всім їм властиво приблизно однакове виділення його характеристик.

Аналізуючи види уваги в психології, в якості універсальних його властивостей називають рівень концентрації і стійкості. Також, до числа головних, психологи відносять такі властивості уваги, як вибірковість, розподіленість, переключення.

Зараз види уваги в психології розглядають і класифікують за такими підставами:

За формою діяльності види уваги класифікують на сенсорно-перцептивное, інтелектуальне і рухове.

За домінуючого аналізатору розрізняють такі види уваги, як зорове, слухове, смакове, нюхові та інші. Ця класифікація дуже важлива з точки зору професійного самовизначення людини.

По спрямованості в сучасній науці виділяють зовнішнє увагу (орієнтовано, насамперед, на навколишній світ), внутрішнє (аналізує внутрішні відчуття і почуття) і прикордонне (дотикове).

Існує й класифікація за ступенем вольового контролю. Тут розглядаються такі види, як довільне і послепроизвольное. Перше за своєю природою є активним, така увага необхідно ініціалізувати і викликати вольовими зусиллями. Друге виникає мимовільно, тому що ініціюється зовнішніми подразниками. Послепроизвольное форма носить нестійкий характер, в її рамках найбільше спостерігаються розлади уваги.

Увага не тільки забезпечує відображення спрямованості і ступеня зосередження свідомості на якісь явищах, фактах, подіях. Увага сприяє формуванню ясного відображення, а отже, і відображення об`єктивної реальності. У цьому полягають функції уваги в психології, соціології, філософії та інших науках, які допомагають формувати соціальний світ людини. До числа найбільш значимих відносяться такі функції, як:

- фільтрація інформації, що надходить до людини виходячи з його потреб-

- забезпечення вибірковості і стійкості уваги на соціально значимому об`екте-

- активізація необхідних психічних процесів, актуальних в даний момент, при паралельному гальмуванні тих, які не потрібні.

Виконання цих функцій є необхідною умовою гармонійної соціалізації особистості і гарантом успішного входження її в соціум. Найбільш висока ця роль у пізнавальній діяльності, де пам`ять виступає, наприклад, і як основа для генерування новації, і як орієнтир у створенні саме нового, неповторного, такого, чого раніше ніхто і ніде не створював.