Міжособистісний конфлікт: приклад. Типи конфліктів. Способи вирішення міжособистісних конфліктів

На жаль, людям не завжди вдається мирним шляхом вирішити всі суперечки і непорозуміння. Дуже часто абсолютно на порожньому місці виникає міжособистісний конфлікт. У чому ж причина і чому таке відбувається? Які способи вирішення міжособистісних конфліктів? Чи можна їх уникнути і прожити все життя, ні з ким не конфліктуючи?

Що таке конфлікт?

Конфлікт - це один із способів вирішення проблем і протиріч, що виникають в результаті взаємодії між індивідами або групами людей. При цьому він супроводжується негативними емоціями і поведінкою, що виходять за норми, прийнятим у суспільстві.

Під час конфлікту кожна зі сторін займає і відстоює протилежну позицію по відношенню один до одного. Жоден з опонентів не бажає розуміти і приймати думку супротивника. Конфліктуючими сторонами можуть бути не тільки окремі люди, а й суспільні групи і держави.

Міжособистісний конфлікт і його особливості

Якщо інтереси і цілі двох або більше людей в конкретному випадку розходяться, і кожна сторона намагається вирішити спір на свою користь, виникає міжособистісний конфлікт. Приклад такої ситуації - сварка між чоловіком і дружиною, дитиною і батьком, підлеглим і начальником. Цей тип конфлікту є найпоширенішим і найбільш часто трапляються.

Міжособистісний конфлікт може відбуватися як між добре знайомими і постійно спілкуються людьми, так і між тими, хто бачить один одного в перший раз. При цьому відносини з`ясовуються опонентами лицем до лиця, шляхом особистого спору або дискусії.

Етапи міжособистісного конфлікту

Конфлікт являє собою не просто суперечка двох учасників, що виникає стихійно і несподівано. Це складається з декількох етапів процес, поступово розвивається і набирає силу. Причини міжособистісних конфліктів можуть накопичуватися іноді досить тривалий час, перш ніж виллються у відкрите протистояння.

На першому етапі конфлікт носить прихований характер. В цей час тільки назрівають і формуються суперечливі інтереси і погляди. При цьому обидва учасники конфлікту вважають, що їх проблему можна вирішити за допомогою переговорів і дискусій.

На другій стадії конфлікту сторони усвідомлюють, що мирним шляхом подолати їх протиріччя не вдасться. Виникає так звана напруженість, яка зростає і набирає міць.

Третій етап характеризується початком активних дій: спорів, погроз, образ, поширенням негативної інформації про противника, пошуку союзників і однодумців. При цьому між учасниками накопичується взаємна неприязнь, ненависть, озлобленість.

Четвертий етап - це процес розв`язання міжособистісних конфліктів. Він може закінчитися примиренням сторін або розривом відносин.

Види міжособистісних конфліктів

Існує безліч класифікацій міжособистісних конфліктів. Вони поділяються за ступенем тяжкості, тривалості перебігу, масштабам, формою прояву, передбачуваним наслідків. Найбільш часто види міжособистісних конфліктів розрізняються за причинами їх виникнення.

Найпоширенішим є конфлікт інтересів. Він виникає, коли люди мають протилежні плани, цілі, наміри. Як приклад можна навести таку ситуацію: двоє друзів не можуть домовитися про те, як провести час. Перший хоче сходити в кіно, другий бажає просто прогулятися. Якщо жоден з них не захоче йти на поступки іншому, і домовитися не вийде, може виникнути конфлікт інтересів.

Другий різновидом є ціннісні конфлікти. Вони можуть виникнути в тих випадках, коли в учасників є різні моральні, світоглядні, релігійні уявлення. Яскравим прикладом протистоянь цього типу є конфлікт поколінь.

Рольові конфлікти - третій вид міжособистісних протиборств. У цьому випадку причиною є порушення звичних норм поведінки та правил. Такі конфлікти можуть відбуватися, наприклад, в організації, коли новий співробітник відмовляється приймати встановлені колективом порядки.

Причини міжособистісних конфліктів

Серед причин, що провокують конфлікти, на першому місці стоїть обмеженість ресурсів. Це може бути, наприклад, один телевізор чи комп`ютер на всю сім`ю, певна сума грошей на премії, яку потрібно розділити між усіма співробітниками відділу. У цьому випадку одна людина може домогтися свого тільки за рахунок ущемлення іншого.

Другою причиною розвитку конфліктів є взаємозалежність. Це може бути зв`язок завдань, повноважень, обов`язків та інших ресурсів. Так, в організації учасники проекту можуть почати звинувачувати один одного, якщо з якихось причин його не вдалося реалізувати.

Спровокувати конфлікти можуть відмінності людей цілях, в поглядах, в уявленнях про ті чи інші речі, в манері поведінки і спілкування. Крім того, причиною протистоянь можуть стати індивідуальні особливості людини.

Міжособистісні конфлікти в організації

Практично всі люди більшість свого часу проводять на роботі. У ході виконання обов`язків між співробітниками часто виникають суперечки і протиріччя. Конфлікти в міжособистісних відносинах, що відбуваються в організаціях, дуже часто гальмують діяльність компанії, погіршують загальний результат.

Конфлікти в організаціях можуть відбуватися як між співробітниками, які займають однакову посаду, так і між підлеглими і начальниками. Причини виникнення протиріч можуть бути різними. Це і перекладання обов`язків один на одного, і відчуття несправедливого ставлення керівництва, і залежність результату співробітників один від одного.

Спровокувати конфлікт в організації можуть не тільки розбіжності з приводу робочих моментів, але і проблеми в спілкуванні, особиста неприязнь між колегами. Найчастіше протистояння може бути усунуто співробітниками самостійно шляхом переговорів. Іноді ж управління міжособистісними конфліктами бере на себе керівник організації, він з`ясовує причини і намагається залагодити виниклі проблеми. Трапляється так, що справа може закінчитися звільненням одного з конфліктуючих.

Міжособистісні конфлікти подружжя

Сімейне життя передбачає постійне рішення всіляких побутових проблем. Дуже часто подружжя не може знайти порозуміння з тих чи інших питань, в результаті чого виникає міжособистісний конфлікт. Приклад такого: чоловік повернувся з роботи занадто пізно, дружина не встигла приготувати вечерю, чоловік розкидав по квартирі брудні шкарпетки.

Істотно погіршують конфлікти матеріальні проблеми. Багатьох побутових сварок можна було б уникнути, якби кожна сім`я мала достатньо коштів. Чоловік не хоче допомагати дружині мити посуд - купимо посудомийну машину, йде суперечка за те, який канал будемо дивитися - не біда, візьмемо ще один телевізор. На жаль, далеко не всі можуть дозволити собі таке.

Кожна сім`я вибирає свою стратегію розв`язання міжособистісних конфліктів. Хтось швидко поступається і йде на примирення, деякі можуть тривалий час жити в стані сварки і не розмовляти один з одним. Дуже важливо, щоб невдоволення не накопичувалася, подружжя знаходили компроміс, а всі проблеми вирішувалися якомога швидше.

Міжособистісні конфлікти людей різних поколінь

Конфлікт «батьків і дітей» можна розглядати в широкому і вузькому сенсі. У першому випадку він відбувається в межах окремої родини, у другому ж проектується на все суспільство в цілому. Ця проблема існувала у всі часи, вона не є новою і для нашого століття.

Конфлікт поколінь відбувається через різницю в поглядах, світосприйнятті, нормах і цінностях молоді та людей більш зрілого віку. Однак ця відмінність не обов`язково має спровокувати конфлікт. Причиною боротьби поколінь є небажання розуміти і поважати інтереси один одного.

Основні особливості міжособистісних конфліктів поколінь полягають в тому, що вони носять набагато більш тривалий характер і не розвиваються за певними етапами. Вони можуть періодично затихати і знову спалахувати з новою силою у разі різкого обмеження інтересів сторін.

Щоб вашу сім`ю не торкнувся конфлікт поколінь, необхідно постійно виявляти повагу і терпіння один до одного. Старим варто частіше згадувати, що і вони колись були юними і не бажали слухати порад, а молоді не забувати, що через багато років вони теж стануть літніми.

Чи можна прожити все життя, ні з ким не конфліктуючи?

Мало кому подобається постійна лайка і сварки. Багато людей мріяли б жити, ніколи ні з ким не конфліктуючи. Однак таке в нашому суспільстві на даний момент неможливо.

Починаючи з раннього дитинства людина конфліктує з оточуючими. Наприклад, малюки не поділили іграшки, дитина не слухається батьків. У підлітковому віці дуже часто на перше місце виступає конфлікт поколінь.

Протягом усього життя нам доводиться періодично відстоювати свої інтереси, доводити свою правоту. При цьому без конфліктів обійтися не можна. У наших силах лише звести кількість конфліктів до мінімуму, постаратися не піддаватися на провокації і уникати сварок без вагомих причин.

Правила поведінки в конфліктній ситуації

При виникненні конфлікту обидва учасники хочуть скоріше його вирішити, при цьому добившись своїх цілей і отримавши бажане. Як же слід поводитися в цій ситуації, щоб з гідністю вийти з неї?

Для початку необхідно навчитися відокремлювати ставлення до людини, з яким виникла суперечність, від самої проблеми, яку необхідно вирішити. Не починайте ображати опонента, переходити на особистості, намагайтеся поводитися стримано і спокійно. Аргументуйте всі свої доводи, намагайтеся поставити себе на місце супротивника і пропонуйте йому встати на ваше місце.

Якщо ви помічаєте, що починаєте виходити з себе, запропонуйте своєму співрозмовнику зробити перерву, щоб трохи заспокоїтися і охолонути, а після продовжити з`ясування стосунків. Для якнайшвидшого вирішення проблеми потрібно бачити конкретну мету і акцентувати увагу на шляхах її досягнення. Важливо пам`ятати, що в будь-якій конфліктній ситуації необхідно насамперед зберегти відносини з опонентом.

Способи виходу з конфліктної ситуації

Найбільш вдалим варіантом виходу з конфліктної ситуації є знаходження компромісу протиборчими сторонами. У цьому випадку сторони приймають рішення, що влаштовує всіх учасників спору. Не залишається жодних недомовленостей і непорозуміння між конфліктуючими.

Однак не у всіх випадках вдається прийти до компромісу. Дуже часто результатом конфлікту є примус. Цей варіант розв`язки конфлікту найбільш характерний, якщо один з учасників займає домінуючу позицію. Наприклад, керівник змушує підлеглого вчинити так, як завгодно йому, або батько велить своїй дитині зробити так, як він вважає за потрібне.

Щоб не дати конфлікту набрати силу, можна спробувати згладити його. У цьому випадку людина, якого звинувачують в чому-небудь, погоджується з докорами і претензіями, намагається пояснити причину своїх дій і вчинків. Використання цього прийому виходу з спору не означає, що суть конфлікту зрозуміла, а помилки усвідомлені. Просто на даний момент обвинуваченому не хочеться вступати в конфлікт.

Визнання своїх помилок і каяття у скоєному є ще одним способом того, як вирішити міжособистісний конфлікт. Приклад такої ситуації: дитина шкодує про те, що не підготував уроки і отримав двійку, і обіцяє батькам надалі виконувати домашні завдання.

Як запобігти міжособистісні конфлікти

Кожній людині слід завжди пам`ятати, що абсолютно будь-який спір краще запобігти, ніж потім розбиратися з його наслідками і налагоджувати зіпсовані стосунки. У чому ж полягає профілактика міжособистісних конфліктів?

Для початку потрібно по максимуму обмежити своє спілкування з потенційно конфліктними людьми. Це можуть бути зарозумілі, агресивні, скритні особистості. Якщо повністю припинити спілкування з такими людьми немає можливості, постарайтеся ігнорувати їх провокації і завжди зберігати спокій.

Для запобігання конфліктних ситуацій потрібно навчитися домовлятися з співрозмовником, намагатися знайти підхід до будь-якій людині, шанобливо ставитися до опонента і чітко формулювати свої позиції.

В яких ситуаціях не варто конфліктувати?

Перш ніж вступати в конфлікт, необхідно добре подумати, чи дійсно вам це потрібно. Дуже часто люди починають з`ясовувати стосунки в тих випадках, коли це абсолютно не має сенсу.

Якщо ваші інтереси безпосередньо не зачіпаються, і в ході суперечки ви не досягнете своїх цілей, швидше за все, немає сенсу вступати в міжособистісний конфлікт. Приклад подібної ситуації: в автобусі кондуктор починає лаятися з пасажиром. Навіть якщо ви підтримуєте позицію одного із спірних, не варто вплутуватися в їх конфлікт без вагомої причини.

Якщо ви бачите, що рівень вашого опонента кардинально відрізняється від вашого, сенсу вступати в суперечку і дискусію з такими людьми немає. Ви ніколи не доведете дурному людині свою правоту.

Перш ніж вплутуватися в конфлікт, потрібно оцінити всі за і проти, подумати, до яких наслідків він зможе привести, як зміняться ваші стосунки з опонентом, і чи хочете ви цього, наскільки ймовірно, що в ході суперечки ви зможете домогтися своїх цілей. Також велику увагу потрібно приділити своїм емоціям в момент загрози сварки. Можливо, варто застосувати тактику відходу від конфлікту, трохи охолонути і гарненько обміркувати ситуацію, що склалася.