Управління конфліктами в організації

Відносини всередині виробничого колективу позначаються на роботі всього підприємства. Те, як співробітники відносяться один одному, впливає на їх емоційний стан, продуктивність і так далі. Управління конфліктами на підприємстві справа складна. Необхідно знати своїх підлеглих, їх психологічні особливості, передбачати їх настрою.

Управління конфліктами в колективі

Співробітники будь-якого підприємства багато чим відрізняються один від одного. Звичайно ж, всі вони по-різному сприймають те, що відбувається навколо. Різні погляди на одні й ті ж події є явищем цілком природним, проте не варто забувати те, що саме з них і починаються конфлікти.

Сутність конфлікту полягає в тому, що протилежні думки, позиції, інтереси зіштовхуються, намагаючись придушити один одного. Все це призводить до того, що робота колективу погіршується, нормальну взаємодію зникає. Управління конфліктами в організації повинен взяти на себе менеджер. Ситуації, які можуть перерости в щось неприємне, він повинен передбачати і присікати ще до моменту їх появи. Управління конфліктами в організації - це свого роду мистецтво, яким, до речі, не так-то просто опанувати.

Причини конфліктів бувають різними. Основними прийнято вважати три. Перший пов`язаний з цілями. Суть в тому, що сторони бачать різне майбутнє одних і тих же об`єктів. Другий різновид конфліктів безпосередньо пов`язана: сторони не можуть прийти до консенсусу в пошуку шляхів вирішення проблеми, що склалася. В останню групу входять конфлікти, які з`явилися з причини тих почуттів і відносин, які люди відчувають один до одного. Щоб освоїти управління конфліктами в організації, необхідно зрозуміти їх суть, визначити те, з чим вони пов`язані.

Психологи виділяють п`ять рівнів конфліктів:

- всередині особистості-

- між лічностямі-

- всередині групи-

- між групами-

- всередині організації.

Джерела конфліктів також різні:

- недостатня самостоятельность-

- дефіцит ресурсів-

- різні обов`язки і так далі.

Управління конфліктами в організації здійснюється за допомогою різних методів. До них відносять:

- ті, які засновані на використанні займаного керівного становища-

- ті, які пов`язані з поділом конфліктуючих сторін-

- ті, які пов`язані з інтеграційним механізмом, призначеним для контролю конфліктуючих (куратор і так далі) -

- методи, які пов`язані з об`єднанням людей за допомогою загальної діяльності.

Функціональними називаються ті конфлікти. Які знаходяться під контролем керівництва. Вони є передбаченими і несуть певну користь для самої організації. Як правило, вони виникають під час ділової полеміки, нарад і так далі. Важливим є те, що обидві сторони повністю контролюють не тільки себе, але і всю ситуацію в цілому.

Дисфункціональним називається той конфлікт, який вийшов з-під контролю керівництва. Він обов`язково призведе зниження рівня виробництва, появі ворожих відносин, неправильного розподілу ресурсів і так далі.

Якщо не вдалося припинити непотрібний конфлікт заздалегідь, то краще за все усунути його максимально м`яко і непомітно. У деяких випадках достатньо просто змінити умови, в яких перебувають співробітники. Досвідчені менеджери прекрасно знають, коли потрібно намагатися згуртувати людей спільною справою, а коли їх краще максимально віддалити один від одного.

У крайніх випадках менеджери можуть вдатися до відвертій бесіді. Під час неї висловлюється свою думку до подій, йдеться про те, як конфлікт позначається на роботі підприємства, обов`язково обумовлюються наслідки, які стануть можливі, якщо конфлікт не завершиться тут і зараз.