Сторони в цивільному процесі

Суб`єкти цивільного процесу визначені в ЦПК. У першу чергу до них відноситься суд, який керує процесом, спрямовує дії беруть участь у справі, виступає гарантом здійснення процесуальних прав, вирішує спір, виносить постанови. До суб`єктів також відносяться особи, які беруть участь у справі. Це боку, прокурор, треті особи, зацікавлені громадяни у справах окремого провадження, а також особи, що виступають на процесі для дачі висновків та ін.

Сторони в цивільному процесі - це основні його учасники, спір про право (законному інтересі) між якими повинен розглянути суд. До таких учасникам, згідно ЦПК, відносяться позивач - особа, яка звернулася до суду для захисту прав, в інтересах якого і здійснюється провадження у справі, і відповідач - порушник прав, притягується до відповіді за якесь діяння (заподіяння шкоди, несплату боргу та ін .).

Для охорони власних інтересів сторони в цивільному процесі володіють правами і обов`язками, які можна поділити умовно на дві групи. Перша включає загальні, тобто ті, які є і в інших учасників процесу: брати участь при дослідженні, подавати докази, знайомитися зі справою і робити виписки з нього, брати участь на суді, повідомляти про причини неявки, заявляти відводи і клопотання, одержувати копії ухвал і рішень, давати пояснення письмово і усно, дотримуватися встановленого порядку, оскаржити рішення суду і т.д.



Крім загальних прав і обов`язків існують ще й ті, якими наділяються тільки сторони. Наприклад, можливо укласти мирову угоду. До того ж позивач має право змінити предмет позову або відмовитися від нього, зменшити або збільшити позовні вимоги. Відповідач може погодитися з позовом певною мірою або повністю або ж заявити зустрічний.

Сторони в цивільному процесі мають рівні права та обов`язки. У розгляді можуть брати участь спільно кілька позивачів (відповідачів). У такому випадку предмет спору повинен бути загальним для всіх, а обов`язки і права всіх відповідачів і позивачів - мати одну підставу. Будь-який з позивачів і відповідачів у процесі виступає самостійно.



Сторони в цивільному процесі в обов`язковому порядку зобов`язані володіти цивільно-процесуальної правоздатністю. Під нею розуміють здатність бути учасником процесу, тобто мати права, нести обов`язки. Їй, згідно ст. 36 ДКП, володіють всі громадяни та організації, що мають право на судовий захист своїх законних інтересів. Також особа має бути дієздатний.

Під цим терміном розуміється здатність власними діями виконувати процесуальні обов`язки і здійснювати права. Їй володіють повнолітні громадяни та організації. Бувають і винятки з правил, коли неповнолітні від 14 років самостійно захищають свої права в процесі. Суд у таких випадках може залучити до участі законних представників.

Громадяни в процесуальному порядку можуть бути визнані судом недієздатними. Це може здійснюватися в силу якихось психічних розладів, зловживання спиртним і в інших випадках. Тоді в їхніх інтересах діють представники. Дієздатність припиняється також у зв`язку зі смертю громадянина.

Ст. 41 ЦПК передбачає поняття - «заміна неналежного відповідача». Воно введено в законодавство з метою захисту прав позивача у разі його помилки і економії витрат. Вона може бути здійснена на будь-якій стадії процесу аж до моменту прийняття судового рішення. Заміну здійснюють лише за згодою позивача. Думка відповідача в даному випадку до уваги не береться, оскільки він є відповідною стороною. Судом виноситься рішення про заміну, після чого розгляд починається знову.




» » Сторони в цивільному процесі