Адміністративно-командна економіка

Адміністративно-командна економіка довгий час існувала в СРСР, а також в деяких країнах східної частини Європи. Головною відмінною рисою такого державного устрою вважається абсолютна влада уряду і його вплив у всіх сферах життя суспільства. Звичайно, офіційно вся власність належала соціуму, і все було в руках населення.

Держава в умовах командно-адміністративної економіки прагнуло до досягнення централізованого впливу, директивному плануванню, причому в деяких випадках доходило до деспотизму. В таких умовах власники підприємств і організацій позбавлялися можливості самостійно функціонувати, адже повністю залежали від апарату державного управління. Якщо говорити про ринкові відносини, то тут попит і пропозиція формується не під впливом вільної конкурентної боротьби, а за бажанням і розпорядженням правлячої партії. І це не дивно, так як контролюючі органи займаються розподілом і збутом вже готового товару.

Адміністративно-командна економіка організована таким чином, що влада максимально концентрується в руках чиновників. А це, в свою чергу, значно ускладнює бюрократію. Відсутність конкуренції і надмірний тиск державних органів перешкоджає розвитку промисловості, що призводить до зниження ефективності виробництва. Абсолютна монополізація пояснює зниження збуту і брак продуктів. У суспільстві зростає напруга через тотальну нестачу продуктів харчування, одягу та інших товарів першої необхідності.

План виробництва складався заздалегідь безпосередньо уповноваженими державними органами. Уряд вважав, що довіряти настільки складний механізм розрахунку керівникам підприємств безвідповідально і недоцільно. Найбільшою помилкою органів планового розвитку є принцип їх розрахунку, так як кошторис виробництва виходила з встановлених мінімальних потреб населення. Заздалегідь передбачалося, що людина не візьме товару більше, ніж йому потрібно. Хоча деталізація та облік непередбачених обставин повинен був бути присутнім, можливо, це поліпшило б добробут громадян.

Адміністративно-командна економіка придушувала і діяльність засобів масової інформації. У ці часи була присутня жорстка цензура, ігнорування якої загрожувало не тільки відповідальністю у вигляді позбавлення волі, але й загрожувало життю сміливця. Поняття свободи слова тоді не існувало, а в друк віддавався тільки матеріал, схвалений контролюючими службами.

Командно-адміністративна економіка - це система, що володіє як позитивними, так і негативними сторонами. Мінус такого укладу полягає в першу чергу у відсутності розвитку виробничої сфери, що значно знижує показники ефективності. Крім того, централізація влади подовжує процес прийняття будь-якого рішення, що стосується коригування попереднього плану. Поки запит дійде до вищого органу, потім здійсниться розгляд і вийде офіційне розпорядження з прийняттям пропозиції або відмовою, пройде дуже багато часу.

Тим не менш, адміністративно-командна економіка має і істотні переваги. Уряду вдалося домогтися чіткого дотримання встановлених дисциплінарних норм, адже всі знали, що буде за порушення. До того ж, кожен громадянин країни міг бути впевнений у власному майбутньому. Згідно гаслам того часу, праця облагороджував людини. Трудящий людина завжди буде забезпечений і їжею, і житлом, а дармоїдів було прийнято перевиховувати.