Правомірна поведінка: поняття, види, механізми

Поняття та види правомірної поведінки не завжди розглядалися особливо ретельно. Справа в тому, що правознавці завжди більше уваги приділяли саме неправомірного поведінки. В принципі, відхилення від норм і справді має бути краще більш ретельно вивчено, ніж їх дотримання.

Поведінка в юриспруденції може бути виражене вербально, бездіяльністю або дією. У філософії ж, наприклад, його пов`язують також і з розумової діяльністю людини. Право діє лише на діяльність, спрямовану індивідом зовні.

Щодо права поведінка може бути не тільки неправомірним або правомірним, але також і нейтральним. Така поведінка ніяких наслідків не викликає і ніяким чином не регулюється.

Право стосується абсолютно всіх сфер нашого життя. Неправомірне і правомірна поведінка - це юридично значимі види. У своїй сукупності вони і становлять правову поведінку.

Правомірна поведінка має дві сторони. Звичайно ж, мова про об`єктивної і суб`єктивної. Перша пов`язана з самим поведінкою людини, результатом, зв`язком, причинами. У даному випадку мова йде про позитивні елементах. Негативні відносяться до неправомірного поведінки.

Суб`єктивна сторона, яку має правомірна поведінка, пов`язана з інтелектуально-вольовим ставленням суб`єкта до того діянню, яке він скоїв або здійснює, а також до наслідків цього діяння. Вина - психічне ставлення особистості до скоєного.

Види правомірної поведінки в основному пов`язані саме з мотивацією суб`єкта. До першого випадку можна віднести дії (або ж бездіяльності), в основі яких лежить усвідомлення потреби, бажання дотримання певних правових норм, розуміння важливості настання саме позитивного результату. У даному випадку мова йде про те, що суб`єкт усвідомлено ставиться до своєї поведінки, а також до діючих в даний час нормам права.

Інший його вид пов`язаний з конформізмом. Мова про те, що суб`єкт підпорядковується певним правилам лише тому, що «так належить». Таке правове поведінка дуже часто можна спостерігати в соціальних групах, правова культура яких розвинена недостатньо, а правосвідомість знаходиться на низькому рівні.

Правомірна поведінка суб`єкта може бути викликано й тим, що він просто-напросто боїться певних санкцій з боку держави. Даний вид визнаний самим ненадійним. Це пояснюється тим, що в разі втрати державою контролю, суб`єкт права змінить свою поведінку з правомірного на неправомірне.

Поділ на види можливо і по об`єктивної боці. В даному випадку правомірна поведінка може бути бажаним і соціально допустимим.

До останнього можна віднести, наприклад, розлучення.

Механізм правової поведінки складається з трьох підсистем, які пов`язані між собою. Мова про юридичної, соціальної та психологічної. Всі вони в сукупності є сторонами одного механізму правової поведінки.

Дія юридичного механізму пов`язано з установкою за допомогою правових засобів певних соціальних статусів, призначених для суб`єктів. Також він пов`язаний формуванням специфічної соціальної структури.

Юридичний буде дієвим лише тоді, коли суб`єкти права почнуть розуміти своє правове становище, розуміти те, як на них впливають відповідні норми. Також вони повинні навчитися будувати лінії поведінки, ґрунтуючись саме на встановлених нормах.

Усвідомити всю значимість права людям допомагає психологічний механізм. Соціальний же грунтується на тому, що до кожної такої середовищі потрібен індивідуальний підхід. Методи, використовувані при правовому освіті соціальних груп, завжди різні.