Правове регулювання

Діяльність управлінських органів має досить різноманітне зміст. Виконавча влада в процесі своєї діяльності вступає в особливі взаємини з юридичними особами, організаціями, громадянами. Таким чином здійснюється адміністративно-правове регулювання. При цьому взаємодія передбачає контроль над діяльністю як керованою, так і керуючої сторони. Правове регулювання здійснюється за допомогою різних положень і правил (ПДД, санітарні норми, наприклад). У деяких випадках управлінські функції можуть відрізнятися деякою специфічністю. У цих випадках правове регулювання здійснюється нормами будь-яких інших, крім адміністративної, галузей (трудової, фінансової, кримінально-процесуальної, наприклад).

У зв`язку з цим предмет адміністративної нормативної галузі можна уточнити, вказавши на те, що контроль здійснюється тільки над тими суспільними відносинами, на які не поширюються норми інших галузей.

Предмет адміністративного права умовно поділяється на відносини всередині апарату і взаємодію органів з населенням, державою, юридичними особами.

З урахуванням тих чи інших умов формування управлінських взаємин визначають зовнішні або внутрішні функції адміністративно-правового врегулювання.

Стандартний процес нормативного управління передбачає застосування лише одного акта, що відображає волю державної влади. Цей акт - нормативно-правовий. Індивідуалізацію Можливостей та обов`язків виробляють самі суб`єкти, на адресу яких звернений цей документ.

Стадії правового регулювання залежать від юридичного поведінки суб`єкта. У складному процесі виділяють три стадії. Поведінка може бути неправомірним або правомірним.

Перший етап передбачає загальну дію юридичних норм. Правове регулювання починається з визначення змісту і формулювання рамок поведінки суб`єкта, а також умов формування обов`язків, повноважень, можливостей, відповідальності та іншого. Таким чином, починає роботу правотворческий механізм.

На другому етапі правове регулювання пов`язане з появою певних обов`язків і прав для суб`єкта, тобто з початком роботи механізму правовідносини. В якості необхідної умови виступає система юридичних фактів (Або один факт), з якої за допомогою нормативного акта пов`язано наступ в тих чи інших умовах юридичних наслідків. Так, починає працювати механізм щодо реалізації юридичних норм.

Дія юридичного механізму по реалізації прав починається з моменту звернення громадянина до відповідної установи і винесення рішення цією установою про задоволення його вимог. Наприклад, при зверненні суб`єкта в пенсійний фонд, відповідно до норм, йому призначається пенсія. Формулювання індивідуального приписи про призначення виплати і є індивідуалізація загальних норм у ставленні до конкретному громадянину. За допомогою відповідного нормативного акту за сторонами-учасниками відносин закріплюються відповідні суб`єктивні юридичні права і обов`язки.

Після прийняття рішення про призначення пенсії громадянин стає носієм суб`єктивного (індивідуального) права на отримання виплат. При цьому установа соцзабезпечення наділяється суб`єктивної обов`язком по нарахуванню та виплаті пенсії.

Як правило, правове регулювання вичерпує себе дією механізму реалізації юридичних норм.

Третій етап нормативного контролю передбачає застосування санкцій. У цьому випадку має місце неправомірне поведінку. В якості юридичної підстави для використання санкцій виступає порушення юридичного положення, норма, за допомогою якої встановлюється відповідальність за порушення.