Приватне і публічне право

Приватне та публічне право були розмежовані багато століть тому. З приводу даного розмежування існує безліч теорій і поглядів. Поняття норм права може бути усвідомлене тільки при розгляді і тієї й іншої групи. Чи у всіх правових системах можна спостерігати даний розподіл? Так, практично у всіх.

Приватне і публічне право

Що собою являє даний розподіл? Воно пов`язане з розподілом на групи, які допомагають систематизувати норми права, необхідні для забезпечення публічних інтересів (маються на увазі інтереси держави), громадських і приватних.

Звичайно ж, основа публічного права - публічна влада. Нею може володіти тільки держава. Право приватне покликане захищати і задовольняти інтереси власників, які є рівноправними та вільними. Ніхто не сумнівається, що воно отримало розвитку саме після становлення інституту приватної власності, а також відносин, що виникли на основі даного інституту.

Існують різні способи систематизації приватноправових норм.

Приватне і публічне право перебувають у певному співвідношенні один з одним. Дане співвідношення проявляється в наступному:

- приватне право є сукупністю норм, які охороняють і регулюють інтереси власників - суб`єктів ринку. Також ними регулюються відносини, пов`язані з процесом обміну або виробництва. Норми публічного права пов`язані з регулюванням і закріпленням порядку роботи органів державної влади, формуванням вищих органів влади, інших державних установ, діяльністю органів правосуддя і так далі-

- публічне право є підставою приватного. Друге не може здійснюватися без першого-

- обидві групи норм мають найтісніший зв`язок. У більшості випадків поділ є суто умовним.



Право приватне є особисто-вільним. Суб`єкти можуть реалізовувати його в абсолютно довільних напрямках.

Розподіл нематеріальних і матеріальних благ - основна функція приватного права. Також воно фіксує і те й інше за конкретними суб`єктами.

Головною функцією публічного права є регулювання суспільних відносин за допомогою своєрідних велінь, що виходять від держави.

Приватне і публічне право, виступаючи в якості правових інститутів, в підтримці балансу соціальних інститутів відіграють позитивну роль. Вони роблять суспільні відносини боле гнучкими, допомагають їм розвиватися в правильних напрямках, зміцнюють інститут захисту прав і свобод громадян.



Приватне право лежить в основі ринкової економіки і підприємництва. При всьому цьому воно сьогодні ділиться на корпоративне та договірне.

Публічне право покликане захищати міждержавні та державні інтереси, а приватне - необхідно для створення єдиного правового простору.

Для публічного права характерні такі особливості:

- його суб`єкти перебувають у відносинах субординації. Це ж стосується видаваних ними нормативно-правових актів-

- в більшості випадків використовуються саме імперативні норми-

- акцент завжди робиться на задоволення різного роду громадських відносин-

- волевиявлення в даному випадку є одностороннім.

Для приватного права характерні такі особливості:

- волевиявлення є вільним двостороннім. Використовується договірна форма-

- боку в будь-якому випадку рівні між собою-

- використовувані норми є діспозітівнимі-

- все робиться для здійснення приватних інтересів.

Взагалі ж, варто зазначити, що теорія державного права взяла розглядаються поняття з римського права. Основні положення дійсно склалися ще за часів Римської імперії.




» » Приватне і публічне право