Міжнародне публічне право: склад і норми регулювання

Міжнародне публічне право все частіше імплементується в національне законодавство. Обумовлений цей факт самим банальним, але від цього не менш важливим процесом - глобалізацією. А тому важливо чітко розуміти, які галузі є складовими міжнародного права і за допомогою яких актів вони регулюються.

Галузі міжнародного публічного права

Як і в національному законодавстві, у міжнародному аналогу існують свої особливі галузі публічного права. Вони різноманітні і зачіпають практично всі сфери діяльності як держав, так і простих фізичних осіб.

Найбільш важливою серед них вважається розділ «Право міжнародних договорів». Таке становище пояснюється простим фактом: галузь фактично є базою для функціонування інших складових міжнародного публічного права. Вона вбирає в себе правове регулювання всього процесу створення, функціонування та припинення міжнародних актів.

Другий за значимістю галуззю є «Право дипломатичних і консульських зв`язків». Фактично вона являє собою продовження першої галузі і є її джерелом.

Логічно випливає з перших двох третє галузь - «Право міжнародних організацій», що встановлює всі аспекти діяльності міжурядових та інших державного рівня спілок та організацій. На одному рівні з нею розташувалася галузь «Міжнародне право прав людини».

Далі слід виділити блок галузей, спрямованих на організацію безпеки. До їх числа зараховують:

• право міжнародної безпеки - куди входить, у тому числі і припинення загарбницьких войн;
• право, що регулює основи території країн;
• міжнародне право, спрямоване на боротьбу з тероризмом, а останнім часом і боротьбу з міжнародному піратством;
• міжнародне гуманітарне право;
• кримінальне право в міжнародному контексті.

Наступний блок отримав умовну назву «економічний». У нього включені наступні галузі публічного права: економічне, трудове, морське, повітряне та космічне. Хоча останнє з рівним успіхом може бути віднесено і до наступного блоку.

Міжнародне публічне право вирішує питання, які пов`язані також з наукою. Тому природним чином сформувався блок з права співробітництва в науково-технічному прогресі, екологічного, а також права охорони світової спадщини.

Осібно стоїть галузь міжнародного процесуального права.

Як видно, міжнародне публічне право успішно охоплює всі найбільш значущі сфери суспільного життя.

Джерела міжнародного публічного права

А ось регулювання зазначених вище галузей відбувається дещо іншим способом, ніж це прийнято в національному законодавстві. В даному випадку джерела міжнародного публічного права слід розділити на дві категорії.

У першу категорію можуть бути включені основні норми, укладені в рамки загальновизнаних правил. Формами для останніх служать міжнародний договір і міжнародний звичай.

Перший носить як багатосторонній, так і двосторонній характер. Він може називатися безпосередньо договором або ж конвенцією, угодою та ін. Головна умова полягає в тому, що його повинні прийняти, принаймні, 2 держави.

Міжнародний звичай такої процедури не вимагає. Сама його назва чітко вказує, що це негласне правило вже прийнято у відносинах між країнами, а тому спеціальної процедури ратифікації не вимагає.

Другий блок становлять похідні та допоміжні джерела. До них міжнародне публічне право відносить резолюції, міжнародні судові прецеденти і доктрини.

З усього перерахованого видно, що на сьогоднішній день міжнародне публічне право відіграє значну роль не тільки в колі його суб`єктів, але і серйозно впливає на розвиток законодавства країн.