Міжнародне публічне право: загальні відомості про правову галузі

Як і будь-яка галузь, міжнародне публічне право відіграє ключову роль у регулюванні суспільних відносин. Але на відміну від «внутрішніх», дана система норм права спрямована на регулювання питань міжнародного характеру.

Поняття міжнародного публічного права.

Правознавці характеризують будь-яку галузь права за трьома основними ознаками: метод і предмет регулювання, а також і сукупність норм, на основі яких визначаються перші дві ознаки.

Під предметом даної галузі права розуміються правові відносини, що встановлюються між державами, народами та націями, що борються за самовизначення, державними утвореннями, міжурядовими організаціями. При цьому коло вирішуваних питань обмежується строго обумовленими в міждержавних договорах проблемами, що виходять за межі компетенції та території конкретної країни.

Міжнародне публічне право володіє особливим методом регулювання відносин суб`єктів даної галузі - імперативним. Порозуміються це тим, що договірні сторони завжди обговорюють лише ті питання, вирішення яких не може носити дуалістичний характер. Яскравим прикладом може служити Кіотський протокол 1998, на підставі якого країни встановили норми з порятунку екосистем, обов`язкові для виконання всіма країнами, які є сторонами Конвенції та Протоколу.

Міжнародне публічне право характеризується двома видами правових норм, на основі яких в основному може здійснюватися регулювання проблем цієї галузі права: договірні і позадоговірні. До договірних традиційно відносять ті норми, які були закріплені в міждержавних угодах, що мають універсальний (Статут ООН), локальний (Маастрихтський договір 1992) або двосторонній характер (Угода про співпрацю). У свою чергу, позадоговірні представлені звичаями, які виникли і застосовуються в практиці поведінки країн між собою. Як правило, договірні правові норми стають обов`язковими для сторін тільки в тому випадку, якщо вони пройшли ратифікацію в установленому законом та / або Конституцією країни порядку. Щодо звичайних норм слід сказати, що вони є необов`язковими для виконання. Проте останнім часом відзначається процес їх письмового закріплення та ратифікації.

Виходячи з представлених характеристик, визначаємо:

Міжнародне публічне право - це об`єднання звичайних і договірних норм, що регулюють проблеми і взаємини між країнами, державними утвореннями, націями, що борються за самовизначення, і міжурядовими організаціями та є обов`язковими для всіх сторін, які підтвердили їх легітимність в установленому законом порядку.

Міжнародне публічне та приватне право: точки розбіжності.

Як і у внутрішньому праві, в міжнародному різні за характером суб`єктів відносини регулюють особливі правові інститути. Вони і складаються в міжнародне публічне та приватне право (далі по тексту МПП). Незважаючи на те, що обидві галузі регулюють проблеми, пов`язані з участю представниками різних держав, розбіжність між ними значно.

В першу чергу, саме поняття міжнародного публічного права обмежує список своїх суб`єктів: держави, міжурядові організації, державні утворення, а також нації, що борються за самовизначення. На відміну від вищевказаного, МПП розширює список учасниками приватноправових відносин, наприклад фізичними особами та / або акціонерними товариствами.

По-друге, відрізняються галузі та предметом регулювання. МПП спрямоване на регулювання проблем приватно-правового характеру. На відміну від нього, міжнародне публічне право направлено на розгляд питань адміністративного, публічного, характеру.

По-третє, відрізняється метод правового регулювання. Імперативність регулювання характерна в основному для публічного напрями міжнародного права. МПП, навпаки, надає своїм суб`єктам певні моделі поведінки і дозволяє учасникам вибирати найбільш прийнятний варіант для конкретної ситуації.

По-четверте, засади регулювання дій учасників МПП, в більшості випадків, встановлюються міжнародним публічним правом, за винятком правових звичаїв. І саме тому найчастіше деякі правознавці виключають з визначення «міжнародне публічне право» характеристику «публічне», відносячи приватне право до розділу міжнародного публічного.