Адміністративний арешт

Адміністративний арешт являє собою міру стягнення, яка застосовується за певні адміністративні правопорушення. Він вважається найсуворішим серед всіх типів стягнення за вказані діяння. Адміністративний арешт - це позбавлення волі на конкретний період. Тривалість цього періоду вказується у відповідній постанові у справі про правопорушення.

Ця міра покарання застосовується до суб`єктів, які укладають ті чи інші види адміністративних правовідносин, яка вчиняє при цьому проступки, які наближені до злочинів, що визначаються кримінальним законодавством як не представляють значної суспільної небезпеки. До таких порушень, зокрема, відносять зберігання або придбання наркотичних засобів (невеликої кількості), вживання спиртного в громадському місці, хуліганство, поява людини в громадському місці в нетверезому стані, що суперечить моральним нормам, та інші діяння, вчинені особою, двічі протягом року було піддано стягненню за появу в нетверезому вигляді або розпивання спиртного в громадських місцях.

Адміністративний арешт призначається при злісній непокорі законним вимогам або розпорядженням співробітника поліції.

Дана міра покарання призначається при прояві неповаги до суду, при непокорі законній вимозі або розпорядженню працівника ОВС, військовослужбовця або іншої уповноваженої особи, яка перебуває при виконанні своїх обов`язків на прикордонній території.

Необхідно відзначити, що адміністративний арешт застосовується відповідно до постанови судді. Дана постанова є остаточною і в порядку провадження відповідних справ не підлягає оскарженню. Після оголошення покарання негайно приводиться у виконання, незалежно від категорії встановленого порушення.

Адміністративний арешт передбачає фізичні роботи без оплати праці (прибирання вулиць, громадських місць, дворів та іншого). У зв`язку з цим покарання не може застосовуватися до неповнолітніх, вагітних, жінок, які мають малолітніх дітей (до дванадцяти років), інвалідам першої та другої групи.

Після винесення постанови суду співробітник поліції доставляє особа, до якої була застосована міра покарання, в ОВС. У спеціальному приймальнику або в ізоляторі для тимчасового утримання порушник утримується під вартою протягом строку, який визначений постановою суду. При цьому умови спеціального режиму передбачають застосування заходів трудового і виховного впливу.

Режим, в якому міститься порушник, забезпечує ізоляцію, запобігає вчинення нових незаконних діянь і пагонів. В особливих умовах утримання застосовуються спеціальні засоби виховання і виправлення. До них, зокрема, відносять трудове використання.

Час адміністративного затримання включається в термін арешту.

Після звільнення особі видають довідку про період знаходження в ув`язненні, характері вчиненого порушення, за яке послідувало покарання.

Накладення адміністративного арешту за собою не тягне судимості, не є причиною для звільнення з роботи, а також не перериває трудового стажу. При цьому за період перебування в ув`язненні заробітна плата за місцем постійної роботи не виплачується.

Адміністративний арешт може накладатися і на майно особи, яка має заборгованість з виплати податків або інших обов`язкових платежів до різного роду бюджети. У цьому випадку підставою для застосування покарання може бути постанову, винесену федеральними органами податкової поліції. Накладення адміністративного арешту здійснюється в розрахунку на подальшу реалізацію майна у відповідному порядку. Таким чином, передбачається забезпечення своєчасного надходження необхідних сум прихованих зборів, податків та інших обов`язкових платежів.