Виборчі системи

Виборчі системи являють собою головний демократичний механізм утворення влади. Формування цього механізму відбувалося протягом досить тривалого часу.

Виборчі системи - це специфічні політичні інститути. Вони пов`язані з пристроєм виборів. Виборчі системи передбачають певні способи здійснення голосування і визначення підсумків. Крім того, вони пов`язані і з розподілом між партіями депутатських місць.

Усі виборчі системи включають в себе певні компоненти. Серед них слід відзначити:

1. Виборче право. Цей елемент відображає систему норм права про порядок виборів. Це (у вузькому сенсі) політична можливість громадянина обирати і бути обраним. У широкому сенсі це поняття відображає зміст відповідних законів та інших актів.
2. Виборчий процес. Даний елемент характеризує комплекс дій, які вчиняються при виборах.

У виборчому процесі передбачені особливі стадії:

1. Підготовча. По ходу цього етапу здійснюється реєстрація та облік голосуючих, призначення дати голосування.
2. Реєстрація, висування кандидатів.
3. Фінансування виборів, передвиборна агітація.
4. Голосування, визначення результатів.

Виборче право в умовах демократичної державної системи передбачає обов`язкове виконання деяких принципів. До них зокрема відносять:

1. Рівність. Цей принцип вказує на наявність рівних прав у всіх депутатів в процесі виборів, рівні фінансові та інші можливості. При цьому кожен виборець однаково впливає на результат голосування в цілому.
2. Загальність. Цей принцип вказує на наявність у кожного дієздатного громадянина можливості брати участь у виборах і бути обраним. Виборча система Росії передбачає два цензу - віковий і ценз громадянства. Так, у виборах як виборці можуть брати участь громадяни з вісімнадцяти років, а в якості обираються - з двадцяти одного року. Інші обмеження (за майновим статусом, статевою або освітнього ознакою) практично ніде в світі не діють.
3. Таємне голосування. Цей принцип вказує на право виборця не повідомляти про свій вибір. Таким чином, забезпечується можливість вільно виявляти свою волю і виключається тиск на виборця.
4. Безпосередність. Цей принцип вказує на те, що громадянин віддає свій голос безпосередньо за депутата, а не за обличчя (виборщики), яке згодом буде віддавати свій голос за кандидата. Виборча система США, проте, даний принцип не передбачає в процесі виборів президента країни.
5. Змагальність. Даний принцип відображає наявність альтернативи в процесі голосування. Виборець при цьому має право на вибір. Крім того, ніхто не може створювати перешкод для інших кандидатів до участі в голосуванні.
6. Гласність. Цей принцип вказує на можливість громадськості забезпечувати контроль над проведенням виборів. Проявляється цей принцип у присутності на дільницях незалежних спостерігачів.
7. Свобода виборів. Мова, в даному випадку, йде про добровільну участь громадянина у виборчому процесі. При цьому ніхто не може справити на людину тиску.
8. Обмеженість терміну виборів. Цей принцип вказує на те, що виборчий процес не можна відкласти або перенести, якщо для цього не встановлені вагомі причини, що відповідають законодавству.

До основних типів виборчих систем відносять:

1. Мажоритарну. У даному випадку діє принцип "більшості". Обраним стає кандидат, за якого віддано найбільшу кількість голосів.
2. Систему відносної більшості. В даному випадку обраним вважається депутат, який набрав просту більшість. При цьому для перемоги може бути достатньо менше половини голосів.
3. Абсолютної більшості. В даному випадку обраним вважається депутат, який набрав п`ятдесят відсотків плюс ще один голос. Така система характерна для виборів Президента Росії та Франції.
4. Пропорційну. Дана система передбачає, що кожна висувний партія отримує кількість мандатів, яку пропорційно поданим за неї голосам на виборах.
5. Змішану (мажоритарно-пропорційну) систему. При розподілі мандатів в даному випадку використовуються елементи мажоритарних і пропорційних виборів.

Таким чином, стає ясно, що типів виборчих систем достатньо багато. І розбиратися в цьому питанні повинні не тільки політики, а й звичайні громадяни.