Договір простого товариства: особливості та умови укладення

Договір простого товариства - це документ, який дозволяє більш ефективно здійснювати підприємницьку діяльність. Просте товариство, або консорціум, є тимчасовим об`єднанням, створеним для ведення підприємництва. Таку структуру відрізняє мобільність і малозатратного. Ця форма організації дає можливість за короткий час створити підставу для тривалої співпраці і дозволяє ефективніше використовувати спільні знання та ресурси.

Варто сказати, що договір простого товариства застосовували ще в стародавньому Римі. Дана форма угод була поширена в дореволюційній Росії. Вона дозволяла об`єднати майно і капітали, що належать різним людям, для ведення підприємництва. При цьому по умовами договору кожен учасник угоди міг досягти своїх цілей: підвищення якості товарів та конкурентоспроможності продукції, збільшення прибутку і т.д. Надалі просте товариство також застосовували у господарській діяльності, тільки така форма організації носила назву спільна діяльність.

Договір простого товариства: зразок, права та обов`язки

Головним обов`язком учасників угоди про товаристві є спільна робота для досягнення спільної мети і виконання завдань, внесення індивідуального внеску в спільну справу, утримання в належному стані майна, ведення бухобліку спільних активів. Консорціонерів разом несуть збитки і витрати, що виникають при спільному веденні бізнесу, пропорційно вкладенням у загальну справу.

Учасники консорціуму за договором товариства крім обов`язків мають і спільні права. Вони можуть використовувати спільне майно, брати участь у спільних справах, отримують доступ до всієї стосується ведення справ документації. Також товариші можуть діяти від імені всіх учасників при веденні спільної справи, у випадку, коли договір простого товариства не містить застережень про те, що ведення справ здійснюється окремими особами або всіма учасниками разом.

Консорціонерів мають право на укладення угод з третьою стороною від імені всіх учасників договору при наявності виданої іншими товаришами довіреності. Вони також розподіляють отриманий в результаті спільного ведення бізнесу прибуток пропорційно індивідуальному внеску кожної особи у загальну справу.

Внеском визнається все, що товариш вносить в загальний бізнес, у тому числі майно, грошові кошти, професійні навички, вміння, знання, а також ділові зв`язки і репутацію. Будь-які вклади за взаємною згодою всіх товаришів підлягають грошового оцінювання і припускають рівну вартість, якщо з фактичних обставин не випливають інші умови.

Ведення спільної справи може виконуватися кожним учасником. Договір простого товариства також передбачає, що загальна робота може покладатися на окремих членів. У подібному випадку повноваження на здійснення діяльності засвідчують договором або підписаної всіма учасниками товариства спеціальної довіреністю.

У відношенні третіх осіб учасники консорціуму не можуть посилатися на обмежені права особи, яка вчинила угоду, якщо вони не зможуть довести, що третя особа у момент укладання угоди знало про обмеження.

Товариш, який виконав угоду від імені інших учасників, не маючи на це права, може зажадати повного відшкодування всіх понесених витрат і збитків, якщо буде доведено, що дана робота була необхідна і представляла інтереси всіх консорціонерів.

Договір простого товариства визначає і відповідальність усіх сторін.

Кожен з учасників відповідає за спільними зобов`язаннями своїм майном в пропорції виробленого внеску, якщо не здійснюється підприємницька діяльність.

При веденні бізнесу всі товариші солідарно відповідають за всіма зобов`язаннями незалежно від того, що послужило підставою для їх виникнення.