Державна політика
Державна політика являє собою сукупність чітко визначених відносин, які складаються в результаті всіляких взаємодій між групами, засновані на утриманні, здійсненні і завоюванні влади. Своїми цілями державна політика ставить задоволення значущих інтересів жителів країни. Вона отримує різноманітного роду імпульси від суспільства, яке насамперед прагне до досягнення своїх цілей, задовольняючи при цьому в першу чергу власні потреби та інтереси. Держава ж втягується як посередник у регулюванні всіляких виникаючих конфліктів і суперечок.
Державна політика - це цілісна і якісно певна область соціального життя. В її структуру входять такі компоненти, як політична свідомість, політичний процес і, звичайно ж, політична система, головним інститутом якої є держава.
Державна політична діяльність, як правило, має величезний діапазон типів і видів. Одним з них є державна політика доходів. Вона являє собою складову частину соціальної політики. Її мета - вирішення важливих завдань. Перше завдання - надання допомоги тим верствам населення, які особливо її потребують (відбувається це завдяки соціальному забезпеченню). При цьому здійснюється перерозподіл доходів держави, одержуваних від населення, шляхом стягнення різних податків і зборів. Враховуючи той факт, що в Росії державна політика спрямована на надання допомоги малозабезпеченим, можна зробити висновок про те, що податки, одержувані з населення, що має великі доходи, переходять до нужденним людям.
Все це відбувається з допомогою соціальних трансфертів, тобто грошових систем, які здійснюють виплати населенню. Їх метою є запобігання злочинності, розвиток принципів гуманізму в суспільстві, а також підтримка попиту.
Державна політика в цілому спрямована на те, щоб при організації бюджету та розподілі доходів значну їх частину отримувало населення, якому вони необхідні. Це в свою чергу сприяє нормальному відтворенню робочої сили і зниженню напруженості в суспільстві. Але такий перерозподіл бюджету, як правило, найчастіше буває обмежена фінансовими можливостями держави, оскільки бюджетні надходження можуть бути не такі великі, що, власне, і призводить до дефіциту бюджету. Якщо буде прийнято рішення здійснювати фінансування навіть у такій ситуації, швидше за все, це призведе до зростання податків на населення, для того щоб витрати були покриті і, як наслідок, до інфляції. А це вже значно підірве нормальне функціонування ринкової економіки.
З усього вищесказаного можна зробити висновок про те, що державна політика в першу чергу спрямована на задоволення потреб суспільства та забезпечення для його членів нормального розвитку і гідного рівня життя.