Що таке дефіцит бюджету?

Бюджетно-фінансова політика будь-якої держави передбачає збалансованість всіх рівнів бюджету. Сам по собі бюджет включає дві частини, в одній з яких вказуються всі статті доходів, а в другій - витрат. Якщо кількість витрат перевищує число доходів, то такий стан називається дефіцит бюджету. Однак може спостерігатися і профіцит бюджету - переважання дохідної частини над видатковою.

Слід сказати, що оптимальним варіантом є, звичайно ж, ситуація, при якій доходи і витрати рівні між собою. Адже і дефіцит, і профіцит бюджету виступають як відхилення від норми. Однак привести в рівновагу прихід і витрата фінансових коштів дуже важко. Тому більш детально хочеться зупинитися на переважанні витрат.

Якщо в країні спостерігається дефіцит бюджету в першу чергу фінансується бюджет поточних витрат.

Дефіцит бюджету буває декількох видів:

1. Активний - з`являється при безпосередньому перевищенні витрат над надходженнями.

2. Пасивний - виникає як наслідок зниження податкових ставок і зменшення дохідної частини (він не пов`язаний із збільшенням витрат).

3. Структурний дефіцит бюджету з`являється, коли держава йде на його збільшення свідомо. Для того щоб у період спаду виробництва стимулювати економічну активність і сукупний попит, урядом можуть бути знижені податки або вжиті спеціальні рішення по збільшенню рівня зайнятості (наприклад, фінансування для створення робочих місць).

4. Ціклічіскій - практично не залежить від податково-бюджетної політики держави. Він характеризується загальним зниженням виробництва, що виникають на стадії кризи і є результатом циклічного розвитку економіки.

5. Короткостроковий - обумовлений переважанням витрат над доходами в рамках одного фінансового року. Він відображає поточні зміни в загальному стані економіки країни, які при складанні проекту бюджету враховані не були. Серед причин його виникнення найбільш часто відзначають:

• Досвід макроекономічного прогнозування в органів влади недостатній.
• Поганий облік можливих змін деяких обставин: падіння експортних цін, скорочення обсягу виробництва, можливе зниження попиту на вироблену продукцію, зменшення її конкурентоспроможності, різке зростання державних витрат, пов`язаний з інфляцією.

6. Довгостроковий - являє собою збільшення розриву в бюджеті протягом декількох років між доходами і витратами. Його виникнення обумовлено причинами, які мають стійкий характер. У більшості країн це:

• Підвищення соціального навантаження на бюджет.
• Небажана демографічна ситуація країни, яка пов`язана зі старінням населення.
• Зміни податкового законодавства, пов`язані з його лібералізацією.
• Збільшення зовнішнього боргу країни.
• Штучне заниження цін (за допомогою введення тимчасових або додаткових податків, розпродажу державних активів, відстрочених виплат зарплат працівникам державних організацій).
• Неврахована в державному секторі економіки амортизація.
• Високі темпи інфляції.

7. Реальний дефіцит бюджету - це різниця між номінальним дефіцитом і процентної величиною державного боргу, яка помножена на темп інфляції.

8. Операційний - загальний дефіцит бюджету, за вирахуванням процентних платежів інфляційної частини.

У будь-якої держави головна стратегічна мета - досягнення збалансованості бюджету, але, незважаючи на це, іноді дефіцит бюджету може виступати як важливий інструмент в економічній політиці в макроекономічному регулюванні. Саме тому його грамотне використання дозволяє державі вирішити ряд економічних і соціальних проблем. При цьому головне, щоб дефіцит не був тривалим.