Військова доктрина РФ: основні положення

Військова доктрина Російської Федерації виступає основним політико-правовим документом, в якому чітко систематизовані, детально викладені і строго задекларовані офіційні погляди держави на забезпечення і підтримку військово-політичної та економічної безпеки країни. У ній також вказуються методи досягнення цих цілей.

Військова доктрина РФ являють собою нормативну та організаційно-розпорядчу основу для реформування ЗС, їх запланованого технічного переоснащення та здійснення інших необхідних заходів з метою підтримки належного рівня боєздатності російських Збройних сил.

Протягом двадцятого століття саме поняття військової доктрини зазнавало досить істотні зміни. Спочатку цей документ носив суто військовий характер. Але зі зміною геополітичної обстановки в світі Військова доктрина РФ з чисто військової площини перейшла в значній мірі в політичну сферу. Цей документ включає в себе преамбулу і три основні розділу.

У преамбулі дається характеристика і офіційно закріплюється саме поняття військової доктрини, а також описуються правові основи документа. Тут же вказується, як інші політичні доктрини співвідносяться з даними концептуальним документом. У преамбулі також наголошується суто оборонна спрямованість Російської держави. У зв`язку з цим Військова доктрина РФ поєднує в собі позицію послідовної і неухильної прихильності мирному співіснуванню з твердою і чіткої рішучістю захисту національних інтересів, яка гарантує військову, політичну та економічну безпеку країни. В якості правової бази документа виступають Конституція РФ з різними нормативно-правовими актами та міжнародні зобов`язання держави.

Реалізація положень даного документа здійснюється шляхом єдиного централізованого адміністративного та військового управління. Цим же цілям, відповідно до доктрини, повинні служити комплекси політико-дипломатичних, соціально-правових, економічних, інформаційних, військових та інших заходів. Інакше кажучи, Доктриною акцентується увага на тому, що досягнення повної безпеки країни можливо лише при злагодженій роботі всіх інститутів держави як єдиного організму.

Перший розділ документа присвячений військово-політичним основам. Зокрема, в ньому вказуються основні фактори військово-політичної ситуації на планеті. Військова доктрина РФ відзначає зниження небезпеки початку великомасштабного військового конфлікту, але разом з тим посилення різних проявів екстремізму та сепаратизму на національної, етнічної чи релігійної грунті. Крім того, підкреслюється збільшення кількості локальних і громадянських воєн, збройних конфліктів, загострення інформаційного протистояння у світі.

Другий розділ документа розкриває військово-стратегічні напрями та основи Доктрини. У ньому ж класифікуються сучасні війни і збройні протистояння на великомасштабні, локальні і регіональні. А також за видами застосовуваних вражаючих засобів. Особливо підкреслюється стійка тенденція до регіонального нарощуванню озброєнь, в т. Ч. Масового ураження. Правомірним вважається застосування російських ВС для відбиття зовнішньої агресії, внутрішніх загроз та припинення антиконституційної діяльності, а також для вирішення завдань в повній відповідності з нормами Конституції. Основними формами використання російських ВС, згідно Доктрині, є контртерористичні, миротворчі та стратегічні операції.

І в третьому, останньому, розділі офіційно закріплюються основоположні принципи військово-економічного характеру. Основною метою економічного постачання збройних сил визнається задоволення потреб і потреб армії в матеріально-фінансових ресурсах. Пріоритетним напрямком тут визнається повне і своєчасне матеріально-фінансове забезпечення планового будівництва військових об`єктів, бойової та мобілізаційної підготовки військ, фінансування в повному обсязі розробки та вдосконалення нових видів озброєння, спеціальної техніки та іншого.