Принципи і норми міжнародного права

Норми міжнародного права є основним і вкрай необхідним інструментом створення цивілізованої демократичної системи міждержавних відносин. Вони служать для управління зовнішньополітичними устремліннями різних країн, регуляції часто виникають конфліктів інтересів, територіальних домагань і для підтримки загального світового порядку. Норми міжнародного права, крім усього іншого, є ще й потужним стримуючим фактором геополітичних амбіцій багатьох лідерів світових держав. Інакше кажучи, звід міжнародних законів і правил цивілізованого співіснування робить поведінку всіх держав на міжнародній арені більш прогнозованим, передбачуваним і адекватним.

Норми міжнародного права, які забезпечують надійну законність і непорушний правопорядок, необхідні ще й для того, щоб не допустити свавілля, що несе величезну загрозу склалася світовому порядку і перешкоджає конструктивній співпраці. Безпека в світовому масштабі може бути заснована тільки на неухильному дотриманні в міжнародних відносинах принципів і норм законності.

Ще занадто свіжі в пам`яті людства події Другої світової, коли практично всіма учасниками цього кривавого побоїща планетарного масштабу цинічно і без коливань зневажалися всі мислимі і немислимі види норм міжнародного права та правила ведення війни. У той час ніякі цивілізовані закони просто не діяли. Це стало гарним уроком для людства і підкреслило необхідність заміни балансу сил на баланс інтересів, якому належить стати основою стабільного світового порядку.

І визначальну роль тут покликані зіграти справедливі і демократичні норми міжнародного права, на основі яких і має відбуватися узгодження інтересів різних країн, незалежно від їх військової могутності, економічного добробуту та соціально-політичного устрою. Жодна держава, згідно зводу міжнародних законів, не може бути монополістом у прийнятті рішень, що зачіпають інтереси інших країн. Одним з фундаментальних принципів міжнародного права є рівноправність усіх учасників у вирішенні будь-яких проблем міждержавного характеру.

Основною відмінною особливістю міжнародного права від національних юридичних систем є відсутність будь-якого примусового органу. Тут все засновано на міждержавних угодах і побудовано за принципом добровільності. Кажучи іншими словами, МП має суто координаційну природу. Дійові особи міжнародних відносин самі повинні погоджувати правила і рамки своєї поведінки, грунтуючись на принципах законності та взаємної поваги.

І все ж в сучасних умовах склалося якусь подобу охоронної функції. Деякі норми міжнародного права спонукають держави дотримуватися певних правил поведінки на міжнародній арені. І гарантом дотримання договорів і угод тут виступає все світове співтовариство. Оскільки не існує наддержавних органів примусу, діють принципи колективного підтримання світового правопорядку і законності.

Враховуючи такі цінності сучасної цивілізації, як свобода особистості і права людини, особливе місце в глобальній юридичній системі займають норми міжнародного приватного права. Основною специфікою даної галузі є її структурна приналежність до національній правовій системі, куди вона входить (поряд з цивільним, трудовим, сімейним, комерційним і кримінальних кодексами). МПП покликане забезпечити в рамках певної держави неухильне дотримання громадянських свобод кожної окремо взятої людини.