Конституція ФРН. Державний устрій післявоєнної Німеччини

Після закінчення кривавої бійні Другої Світової західна частина Німеччини, що була окупаційною зоною союзників (Великобританії, США і Франції), почала підніматися з руїн. Це стосувалося і державного устрою країни, пізнала гіркий досвід нацизму. Конституція ФРН, прийнята в 1949-му році, затвердила парламентську республіку, яка грунтувалася на принципах громадянських свобод, прав людини та федералізму.

Великий інтерес представляє той факт, що спочатку цей документ приймався в якості тимчасового основного закону перехідного періоду, що діє до повного політичного об`єднання двох частин держави. Що і було зазначено в преамбулі. Але згодом конституція ФРН 1949 була визнана найбільш вдалою в німецькій історії. Після возз`єднання Німеччини пункт про тимчасове дії цього документа був видалений з преамбули. Таким чином, післявоєнна конституція діє і понині.

Конституція ФРН за принципами своєї побудови і по правих нормам, в ній задекларованим, стала надзвичайно прогресивним документом, який зробив істотний вплив на розвиток демократичного вільного суспільства в оновленій Німеччини. Не дарма в її перших дев`ятнадцяти статтях докладним чином описуються права громадян новоствореної держави і чітка прихильність принципам демократії.

Цими положеннями конституція ФРН як би викреслює з історії німецького народу темне нацистське минуле. Надавши громадянам країни достатньо широкі можливості для реалізації власних прав, основний закон одночасно забороняє будь-які дії, які несуть потенційну загрозу демократичному ладу і устоям цивілізованого європейського суспільства. У 1951-му році у ФРН був введений конституційний суд. Це стало ще одним вагомим кроком на складному шляху побудови демократичного суспільства в країні, ще недавно що переживала тріумфи і фіаско націонал-соціалізму.

Вельми показовим стало і те, що, згідно з новою конституцією, на всій території Західної Німеччини опинилася під забороною не тільки діяльність різних партій неонацистського спрямування, а й комуністів. Останнє можна розцінювати як своєрідний реверанс у бік перемогли союзних держав. Також конституція ФРН від 1949-го закріплює кілька чільних принципів демократії: домінуючу роль законності і правопорядку, соціально орієнтовані інститути державної влади і федеральний устрій країни.

При цьому для внесення будь-яких поправок, змін і доповнень до основного закону обов`язково потрібно їх схвалення і затвердження не менш як двома третинами членів бундестагу і бундесрату. Однак деякі фундаментальні положення конституції не могли зазнати змін навіть у цьому випадку. Тут вже явно позначаються уроки, витягнуті з приходу до влади нацистів і плодів їхньої діяльності.

Принцип федералізму, де суб`єктами держави виступають землі, є історично традиційним для Німеччини. Така форма державного побудови пройшла непростий шлях від централізованого федералізму до сучасної моделі кооперативного федералізму, в якому кожна земля є рівноправним учасником державної політичного життя, маючи власний уряд, конституцію та інші атрибути державності. Такий пристрій виявилося задекларованим і в повоєнній конституції, як найбільш повно відповідає історичним традиціям німецького народу. Зараз Німеччина також може похвалитися і найрозвиненішим в Європі трудовим законодавством.