Позаматкова вагітність: наслідки, яких можна уникнути

Заповітні, а, може, і "сюрпризні" дві смужки на домашньому тесті. Здача аналізу крові на ХГЧ і візит до гінеколога. Здавалося б, що в цьому може бути несподіваного. Але є один страшний діагноз - «позаматкова вагітність», наслідки якої можуть виявитися для жінки фатальними. А тому варто заздалегідь подбати про те, щоб знизити ризик розвитку саме такої вагітності.

Коротко про симптоми і лікування

Лікарі, говорячи про позаматкової вагітності, характеризують її як патологічний стан, при якому плодове яйце прикріплюється ні до стінки матки, як при стандартній вагітності, а до інших органів. У більшості випадків таким органом виступає маткова труба. Але також відомі випадки, коли запліднена яйцеклітина фіксувалася і в черевній порожнині або ж в іншому місці статевої системи жінки. Вирок у даному випадку один - видалення плодового яйця з можливим збереженням місця прикріплення. Природно, що позаматкова вагітність, наслідки якої можуть доходити до загрози життю матері, не зберігається.

Як самостійно розпізнати таке патологічний стан? Першим симптомом може служити постійний ниючий біль в районі яєчника. Але в той же час майбутня мати зауважує, що больові відчуття періодично відступають і знову повертаються. Другим симптомом виступають кров`янисті виділення, мають на відміну від менструації коричневі відтінок. Варто відзначити, що ці два фактори можуть вказувати і на загрозу нормальній матковій вагітності. Тому слід відразу ж звернутися до гінеколога для діагностики.

Позаматкова вагітність, наслідки якої будуть розглянуті нижче, виникає в силу різних причин. Основний є гінекологічна клінічна картина майбутньої матері. Тут спектр захворювань досить широкий: починаючи від банального переохолодження і закінчуючи перенесеними абортами. А тому в період підготовки до вагітності слід заздалегідь визначити ступінь жіночого здоров`я.

Діагноз, поставлений лікарем і підтверджений результатом УЗД, вимагає негайного втручання. Пов`язано це з тим, що власні органи зародка негативно впливають на тканини, до яких він прикріпився. Як правило, наслідки полягають в тому, що місце прикріплення руйнується. А, отже, виникає ситуація, прямо пов`язана з можливим крововиливом і великою крововтратою.

На даний період часу існує кілька методів лікування. Першим виступає медикаментозний, застосовуваний на терміні від чотирьох до шести тижнів. В даному випадку пацієнтка під наглядом лікаря отримує ліки, яке руйнує плодове яйце, після чого воно виводиться з організму. Другим вважається метод хірургічного втручання, інакше званий лапароскопією. Після позаматкової вагітності, віддаленої такими способами, існує значний шанс зберегти маткові труби для подальшого запліднення і вагітності. Який спосіб підходить пацієнтці, визначає виключно лікар на підставі проведення досліджень.

Позаматкова вагітність: наслідки та способи їх попередження

Якщо діагноз підтверджений, то не слід зволікати із заходами з видалення плодового яйця. Наслідки позаматкової вагітності, вчасно не вилікуваний, можуть бути такі, що під загрозою будуть знаходитися не тільки можливі подальші вагітності, а життя пацієнтки.

При дослідженні клінічної картини гінеколог приймає рішення про те, яку процедуру провести: туботомію, при якій зберігають трубу, або тубоектомію, при якій видаляється труба разом з яйцем. Причому до уваги береться не тільки термін розвитку зародка. У даному випадку мова йде про якісний стан труби. Слід пам`ятати, що збережений без показань даний орган може надалі знову створити патологічну ситуацію.

Наслідки позаматкової вагітності та лікарських заходів по її усуненню різноманітні. При вчасно виявленої патологічної ситуації і грамотної гінекологічної підтримки існує високий відсоток того, що наступна вагітність виявиться маткової. А от якщо затриматися з прийняттям адекватних заходів, то в цьому випадку жінка ризикує отримати вторинне безпліддя.

Реабілітаційний період після позаматкової вагітності триває не менше півроку, це комплекс трьох складових: контрацепція, гормонотерапія та профілактика спайкового процесу. Всі три заходи спрямовані на відновлення організму після патологічної вагітності та попередження її рецидиву.