Міорелаксанти при остеохондрозі

Кожна друга людина за своє життя хоч раз, але відчував систематичні болі в спині. Виною тому в 95% випадків є остеохондроз хребта. При ньому хрящі міжхребцевих дисків піддаються дегенеративно-дистрофічні ураження, через якого виникає розвиток реактивних змін до сусідніх хребцях і тканин біля них. Найчастіше ця хвороба супроводжується рефлекторним синдромом, зреалізований в хворобливих спазмах спинних м`язів. Спочатку вони носять захисний характер, а потім хвороба починає прогресувати.

При наявності дорсалгій, обумовлених остеохондрозом хребта, хворому рекомендується дотримуватися постільного режиму. Лікарем призначається медикаментозна терапія, яка полягає в застосуванні нестероїдних протизапальних препаратів, міорелаксантів і антидепресантів.

Нижче розглянемо докладніше, як впливають на хворобу міорелаксанти.

При остеохондрозі спазми м`язів слід купірувати для полегшення болю. Міорелаксантами називаються препарати, які надають розслабляючий ефект на м`язову тканину. За допомогою таких ліків вдається послабити біль, викликаний спазмами м`язів.

Міорелаксанти при остеохондрозі блокують довільні рефлекси мускулатури. Ця властивість має велике значення для хірургічного втручання та анестезії, тому що тонус м`язів найчастіше заважає при інтубації або операції.

Лікарські засоби, що розслаблюють м`язи, класифікуються за видами впливу на м`язову тканину. Існують два види препаратів: периферичного впливу та центрального впливу. Перші безпосередньо впливають на холінорецептори м`язів тіла і спотворюють взаємодія реакцій нервів і м`язів. Міорелаксанти периферичної дії на рівні нервово-м`язових синапсів викликають розслаблення м`язів скелета. Такими є курареподібних препарати. У медицині їх застосовують при репозиції уламків кісток, виправленого вивихів, хірургічних втручаннях.

Другу групу представляють препарати, які пригнічують центральну структуру регуляції м`язового тонусу. Міорелаксанти центральної дії зменшують м`язову напругу, знімають біль, в результаті чого нормалізується рухова функція. Вони не пригнічують передачу імпульсів між м`язами і нервовими закінченнями на відміну від першого виду. Їх вплив полягає в придушенні активності вставних нейронів шляхів рефлексії спинного мозку і розташованих вище нервових закінчень.

Міорелаксанти при остеохондрозі лікарі призначають приймати до повного усунення больових відчуттів. Курс лікування може тривати кілька тижнів.

Міорелаксанти застосовуються:

• для забезпечення умов при інтубації трахеі;
• для забезпечення міорелаксації при проведенні оперативних втручань, щоб створити нормальні умови роботи бригаді хірургів без введення великих доз лікарських засобів загальної анестезії;
• при необхідності м`язового розслаблення під час деяких діагностичних процедур, які виконуються із застосуванням загальної анестезіі;
• для проведення ШВЛ з метою придушення самостійного дихального рефлекса;
• для усунення судом у разі недостатнього впливу антісудорожную препаратів;
• для блокади таких захисних рефлексів на холод, як гіпертонус м`язів, м`язова дрожь;
• для міорелаксації під час репозиції кісткових уламків і вправляння вивихів.

Міорелаксанти мають ряд протипоказань:

- міастенічний синдром-

- міопатія Дюшена-

- міастенія-

- міотонія-

- міопатія Беккера-

- систематичні сімейні паралічі.

Не можна застосовувати їх і при відсутності умов для виконання ШВЛ.

Побічні дії можуть проявитися в запамороченні, в`ялості, сонливості. Часом виникає залежність, якщо тривалий час брати міорелаксанти при остеохондрозі.