Клебсієла в кишечнику: симптоми, лікування

Одним з компонентів вмісту кишечника людини є мікроорганізм клебсієла. Він відноситься до його нормальної мікрофлори. Але при ослабленні імунітету бактерія починає розмножуватися. Вона може вразити дихальну, сечовидільну системи, шлунково-кишкового тракту.

Опис

Бактерія клебсієла в кишечнику - це палочковидний мікроорганізм. Його структура схожа з Enterobacter і Serratia. Розрізнити їх можна лише за допомогою спеціальних проб. Також бактерії Klebsiella зазвичай нерухомі. На поверхні потрібних їм поживних середовищ вони живуть великими колоніями. А інші види схожих мікроорганізмів досить рухливі. Зараз медики виділяють більше 80 штамів Klebsiella, їх розрізняють на основі капсульних антигенів.

Виглядають ці мікроорганізми як палички довжиною 0,6-6 мкм із закругленими кінцями. Вони розташовуються парами, короткими ланцюжками або одинично. На їх поверхні розташовані ниткоподібні вирости, за допомогою яких вони фіксуються.

Небезпека бактерії

Шкідливу діяльність клебсієла в кишечнику починає розвивати лише при ослабленні захисних сил всього організму. Вона починає активно розмножуватися і провокувати появу різних запальних процесів. Вона може навіть стати причиною сепсису. В цьому випадку можлива смерть пацієнта.

Зазначений мікроорганізм може вражати не тільки різні органи, а й слизові століття, суглобів. Також він може пошкодити оболонки головного мозку.

Бактерія довгий час зберігається у зовнішньому середовищі. Виявити клебсиеллу можна в грунті, стічної та звичайній воді. Бактерія стійка до перепадів температур, ультрафіолетового випромінювання, дезінфікуючих засобів. Також на неї не діють багато антибіотиків.

Причини проблем

При зниженні імунітету клебсієла в кишечнику у дорослих і малят починає проявляти активність. Механізм її передачі фекально-оральний, а основні шляхи - контактно-побутовий і харчовий. Причому перший спосіб зараження характерний для медичних установ. Саме там через руки персоналу, що контактує з хворими, обладнанням і різними предметами догляду, може передаватися патогенний мікроорганізм. Як правило, потрапляє бактерія в організм через брудні руки.

Харчовий шлях передбачає можливість інфікування через необроблені належним чином продукти харчування. Так, джерелом зараження можуть стати немиті фрукти, м`ясо, молоко.

Клебсієла в кишечнику у грудничка може почати розмножуватися через зараження в пологовому будинку під час прикорму. Діти найбільш сприйнятливі до інфікування цією бактерією. Найчастіше вражаються недоношені й ослаблені малюки. Спалахи заражень іноді спостерігаються у відділеннях для новонароджених, недоношених крихіток. Не потрапляють під виняток і дитячі реанімаційні, хірургічні та урологічні відділення.

Вогнища ураження

Як тільки бактерія клебсієла потрапляє через дихальні шляхи, сечовидільну систему або ШКТ в організм, починається формування запального вогнища. При цьому розвитку процесу сприяють виділяються мікроорганізмами токсини.

Наприклад, при харчовому інфікуванні спостерігається масова загибель бактерій, при цьому спостерігається виражена гоксінемія. Якщо активировалась клебсієла в кишечнику у дитини, то це може стати причиною розвитку бактеріємії. При цьому можуть проявитися вторинні вогнища інфекції: пневмонія, пієлонефрит, гнійний менінгіт. Не можна виключати і розвиток сепсису.

Ураження легень може бути як первинної, так і вторинної інфекцією. У запальний процес може бути залучена і плевра, також іноді відзначають крововиливи і некротичні вогнища.

У деяких пацієнтів може виникнути первинна або вторинна інфекція сечовивідних шляхів, нирок. При ураженні ШКТ можливий розвиток набряку, збільшення кровонаповнення товстого і тонкого кишечника. Клебсієла в кишечнику може стати причиною виникнення ерозій і крововиливів.

Симптоми проблем з кишечником

Медики знають, що при інфікуванні зазначеної бактерією інкубаційний період досить малий. Він може тривати від декількох годин до 2 діб. Правда, при контактно-побутовому способі зараження він розтягується на 3-6 днів.

Якщо неконтрольовано почала розмножуватися клебсієла в кишечнику, симптоми у дорослих схожі з тими, які виникають і у дітей. Захворювання називається ентероколіт або ентерит. Починається воно досить гостро. В першу чергу істотно підвищується температура (значення може досягати і 40 градусів), починається рідкий стілець, з`являються переймоподібні болі в животі, які відрізняються підвищеною інтенсивністю. Всі прояви швидко наростають. Стілець рідкий, часто з домішкою слизу, прожилками крові, смердючим запахом. Він може бути від 5 до декількох десятків разів на добу.

У деяких випадках при ентероколіті відзначають жовтушність шкірних покривів, збільшення печінки. У дітей захворювання ускладнюється розвитком пневмонії, сепсису, пієлонефриту, гнійного менінгіту. Особливо схильні до небезпеки недоношені малюки і ті крихти, здоров`я яких підірване частими захворюваннями.

Клебсіеллезний інфекція інших органів

У ряді випадків бактерія потрапляє не в кишечник, а в легені або нирки. Так, вона може викликати пневмонію. Захворювання починається з лихоманки, температура може підвищуватися до 41 градуса. Для нього також характерні болі в грудній клітці, слабкість, задишка, кашель. Лихоманка при клебсіеллезной інфекції може тривати близько 10 днів. Для захворювання характерна поява мокроти. Вона тягуча, часто з кров`яними вкрапленнями, із запахом горілого м`яса. Часто хвороба ускладнюється інфекційно-токсичним шоком, плевритом, менінгітом, абсцесами в легенях.

Але не тільки в кишечнику і легких клебсієла викликає патологічні процеси. Вона може вразити нирки і все сечовивідні шляхи. Характеризується хвороба високою температурою, загальною слабкістю, вираженими ознаками інтоксикації, болями в області попереку і живота. Найбільш важкі форми інфікування розвиваються у вагітних жінок і породіль. Вони можуть супроводжуватися розвитком ендотоксичного шоку, стати причиною переривання вагітності.

Сепсис

Незалежно від того, де саме почала розмножуватися бактерія, не можна виключати вірогідність розвитку самого страшного сценарію. Адже як ускладнення будь-який з інфекцій може початися сепсис. Характерними ознаками є втрата свідомості і підвищення температури. Її значення можуть знаходитися в межах 38,5-41⁰С. Крім характерних для хвороби ознак розвивається геморагічний синдром. При ньому з`являються синці в результаті витікання крові за кордону судин. Вони можуть бути на слизових глотки, кон`юнктиви. Також уражається ЦНС, з`являються менінгеальні симптоми, судоми. При генералізованої формі захворювання смертність становить 70%.

Діагностика захворювання

Для точного визначення проблеми та причини, яка її викликала, необхідні лабораторні дослідження. На аналіз здається кал, сеча, харкотиння в залежності від того, яке саме захворювання почало розвиватися. Досліджуваний матеріал відправляється на бактеріоскопію. Також робляться серологічні реакції, з їх допомогою можна встановити кількість збудника. Важливою складовою дослідження є визначення чутливості до різних антибактеріальних засобів.

Лікування інфекції

Як правило, якщо виявлена клебсієла в кишечнику, лікування проводять в стаціонарі. Кладуть в лікарню пацієнтів, грунтуючись на клінічній картині, а точну діагностику проводять вже на місці.

Терапія середніх і важких форм захворювання неможлива без застосування антибактеріальних препаратів. Призначаються, як правило, такі засоби, як «Гентамицин», «Тобраміцин», «Цефтриаксон», «Цефуроксим», «Цефотаксим». При важких формах захворювання можлива комбінована терапія за допомогою декількох антибактеріальних засобів.

Якщо клебсієла в кишечнику була виявлена, то найбільш оптимальним вважається оральное застосування препаратів. Але також можливо їх внутрішньовенне, внутрішньом`язове або крапельне введення.

Також призначається оральна регідротерапія. Вона може проводитися інфузійно або за допомогою екстракорпоральних методів, наприклад, плазмоферезу. Для підвищення опірності організму застосовуються такі засоби як «Іммунал», «Пентоксил». У важких випадках виправдане використання цільної крові або нативної плазми.

Важливо, щоб хворі пили пробіотики або бактеріофаги. Препарати цих груп здатні відновлювати нормальну мікрофлору в кишечнику і пригнічувати ріст патогенних мікроорганізмів.